Потураєв стверджує, що змусили зняти з розгляду законопроєкт, який позбавив би російську мову захисту, представники Ради Європи

Про це він розповів на Facebook.

За його словами, зняти законопроєкт із розгляду українських посадовців переконували «невідомі йому функціонери та/чи експерти» Ради Європи, які відповідають за переговори з Україною щодо її членства у Європейському Союзі за «першим кластером».

Потураєв стверджує, що тиск здійснювався на віцепрем’єра з питань євроінтеграції Тараса Качку та голову Державної служби з етнополітики і свободи совісті Віктора Єленського.

«Важливо зазначити, що сталося це вже вдруге. Перший раз уряд вже подавав і змушений був відкликати цей документ у 2024 році під тим самим тиском із Брюсселя та Страсбурга», — написав Потураєв.

Про зняття законопроєкту з розгляду повідомив також народний депутат Володимир Вʼятрович, який входить до гуманітарного комітету парламенту. Він звинуватив у цьому «російське лобі» в Раді Європи.

«Верховна Рада й уряд мають виявити суб’єктність і самоповагу, а не піддаватися тиску анонімних лобістів російських інтересів», — заявив Вʼятрович.

Більше про законопроєкт № 14120

Цим законопроєктом уряд пропонує внести зміни до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Як зазначається в пояснювальній записці, попередній український переклад був зроблений не з англійського чи французького оригіналу, а з російської мови.

Тож, після оновленого перекладу, пропонується увідповіднити назву та положення Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», а також Закони «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа».

Крім того, документ передбачає оновлення переліку мов, на які поширюється режим підтримки та особливого захисту, визначений Хартією. Зокрема, автори законопроєкту запропонували вилучити із цього переліку російську мову, а також молдавську (оскільки сама Молдова визнала свою мову румунською).

Водночас Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував додати до списку ідиш, румейську та урумську мови — дві останні належать грекам Надазов’я.

Загалом оновлений перелік із рекомендованим доповненням профільного комітету включав такі мови: білоруська, болгарська, гагаузька, іврит, ідиш, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румейська, румунська, словацька, угорська, урумська, чеська.