Захист міст, стабілізація фронту та удари по логістиці РФ — ключові напрями за умови збереження міжнародної підтримки.
Про це заявив заступник міністра оборони Сергій Боєв, виступаючи на конференції OFDEF, присвяченій координації оборонної підтримки України з боку партнерів.
Так, Україна сформувала воєнну стратегію на 2026 рік, яка передбачає пріоритетний захист міст і критичної інфраструктури, стабілізацію лінії фронту та системні удари по російській логістиці й стратегічних об’єктах у глибині.
За його словами, з вересня минулого року Росія активізувала наступальні дії вздовж усієї лінії фронту та готується до подальшої ескалації у 2026-му. Водночас, за умови збереження міжнародної підтримки, РФ не здатна досягти жодної зі своїх оперативних цілей.
«Разом із партнерами ми сформували воєнну стратегію, яка передбачає захист українських міст і критичної інфраструктури, стабілізацію фронту, ураження російської логістики в оперативній глибині та удари по стратегічних об’єктах противника», — наголосив Боєв.
Для реалізації цієї стратегії у 2026 році Україні потрібно близько 120 млрд доларів. Половину суми — 60 млрд — планують забезпечити за рахунок державного бюджету та позик ЄС. Ще 60 млрд очікують від партнерів у вигляді безпекової допомоги.
Ключові пріоритети на 2026 рік — системи ППО і ПРО та ракети до них, безпілотники українського виробництва й артилерійські боєприпаси збільшеної дальності. Україна закликає партнерів спрямувати приблизно 80% безпекової допомоги саме на ці напрями.
У сфері безпілотних систем у 2026 році планується виробити понад 7 млн дронів. Саме БПЛА стали основою асиметричної оборони, дозволивши створити зону ураження глибиною до 20 км. Наступна мета — розширити її до 100 км завдяки ударам по об’єктах РФ в оперативній глибині.
Окремо підкреслено критичну потребу у протиповітряній обороні: Росія суттєво наростила застосування крилатих і балістичних ракет та ударних дронів. Україна потребує термінових поставок перехоплювачів для ключових систем ПРО, а також засобів далекобійного та авіаційного ураження.
«Швидкість ухвалення рішень і постачання є вирішальною. Кожен перехоплювач — це врятовані життя та захищена інфраструктура», — підкреслив Боєв.
Також Україна закликала партнерів активніше долучатися до ініціативи PURL як ключового механізму постачання сучасних засобів ППО та ураження. Посилення підтримки у 2026 році, за словами заступника міністра, є необхідною умовою стримування російської агресії та створення передумов для справедливого й тривалого миру.
Нещодавно міністр оборони України Михайло Федоров оголосив про запуск системи Mission Control для дронів – нову систему управління дронами в межах бойової екосистеми DELTA. Проєкт дозволить автоматизувати роботу екіпажів та прибрати зайву бюрократію з фронту.
Унаслідок ворожої атаки 3 червня у Дніпрі було знищено розподільчий центр корпорації «АТБ», який забезпечував…
За словами Путіна, запуск мав нібито випробувальний характер і був потрібен для оцінки результатів ураження…
Пам’ятник російському письменнику Михайлу Булгакову, який нині демонтували на Андріївському узвозі в Києві, передали на…
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області ухвалила рішення про дисциплінарну відповідальність адвоката Олексія Шевчука та зупинила…
Попри багаторічні дискусії про можливість проведення виборів через застосунок "Дія", у Міністерстві цифрової трансформації запевняють,…
26 травня під час першої за багато років зустрічі президента Володимира Зеленського та його попередника…