Прем’єр-міністерка Литви виступила проти ідеї «двошвидкісного» Європейського Союзу

Про це повідомило видання LRT.

Виступаючи з офіційною позицією, Інга Ругінене наголосила, що будь-які спроби розділити Європейський Союз на різні «швидкості» поступово знищують відчуття солідарності. Вона підкреслила, що незалежно від розміру економіки, кожен член блоку повинен мати сильний і рівноправний голос.

Литовська прем’єрка переконана, що саме спільність інтересів і рівність прав є головною гарантією безпеки для всієї Європи, а відокремлення групи провідних економік у привілейований формат лише послабить загальну стійкість ЄС перед зовнішніми викликами.

Приводом для такої заяви стала ініціатива Німеччини щодо реформування блоку. Берлін запропонував модель, за якої шість найбільших економік ЄС — Німеччина, Франція, Польща, Іспанія, Італія та Нідерланди — могли б утворювати основну групу для швидкого прийняття рішень.

Такий формат мав би на меті прискорення бюрократичних процесів, розвиток ринку капіталу та перетворення оборонної промисловості на рушій економічного зростання, щоб успішніше конкурувати зі США та Китаєм. Проте у Вільнюсі вважають, що такий підхід фактично відсуває інші країни на периферію політичного впливу.

Попри критику «двошвидкісної» моделі, Інга Ругінене визнала, що нинішня система прийняття рішень в ЄС є занадто повільною. Вона звернула увагу на проблему права вето, яке в нинішніх умовах часто стає інструментом блокування критично важливих процесів.

Як приклад вона навела труднощі в питаннях інтеграції України до ЄС, де окремі держави можуть гальмувати рух усього блоку. Прем’єрка зауважила, що хоча право вето раніше вважалося нормальним інструментом, сьогодні воно все частіше перешкоджає розвитку та адекватній відповіді на загрози.

На завершення свого виступу литовська лідерка закликала Німеччину взяти на себе більш активну роль політичного лідера, але не шляхом створення закритих груп, а через об’єднання всіх 27 країн навколо спільних пріоритетів.

Ругінене вважає, що Європа потребує чіткого напрямку та сильного лідерства, яке б посилювало весь союз, а не дробило його на окремі фракції з різними рівнями впливу.