Прем’єр-міністр Китаю Лі Цян, другий за рангом чиновник країни після голови держави, виступив із закликом до створення міжнародного альянсу країн, що розвиваються, для спільного виробництва та переробки рідкісноземельних елементів. Цей крок розглядається як частина стратегії Пекіна у глобальній конкуренції зі Сполученими Штатами за контроль над ключовими мінералами, які мають критичне значення для оборонної промисловості та високотехнологічного виробництва.
Лі Цян заявив, що 19 країн вже зобов’язалися приєднатися до альянсу, водночас пообіцявши розширити групу, передає FT.
Китай уже сьогодні є світовим лідером у галузі рідкісноземельних елементів, контролюючи більшу частину їхнього видобутку та переробки. Ці матеріали використовуються у виробництві смартфонів, електромобілів, систем зв’язку, а також у військових технологіях — від радарів до сучасних озброєнь.
Новий блок може стати потужним інструментом для координації виробництва та експорту, а також для формування спільної політики на світовому ринку мінералів.
Цього року Китай запровадив обмеження на експорт рідкісноземельних елементів до США у відповідь на американські тарифи. Хоча ці обмеження були тимчасово призупинені, Вашингтон продовжує активно працювати над зменшенням залежності від китайських поставок.
Минулого тижня Білий дім підписав угоду з Саудівською Аравією про спільне виробництво рідкісноземельних мінералів, що стало важливим кроком у диверсифікації джерел постачання.
Рідкісноземельні елементи стають стратегічним ресурсом XXI століття. Їхня роль у розвитку «зеленої» енергетики, електротранспорту та військових технологій робить їх предметом геополітичної боротьби.
Аналітики зазначають, що створення альянсу під егідою Китаю може змінити баланс сил на світовому ринку, адже країни, що розвиваються, отримають можливість координувати свої дії та протистояти монополії окремих держав.
Довідково. Рідкісноземельні метали — це група з сімнадцяти хімічних елементів, до яких належать скандій, ітрій та всі лантаноїди. Лантаноїди включають лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій, ітербій та лютецій. Ці елементи мають особливі фізико-хімічні властивості, що робить їх незамінними у виробництві сучасних технологій — від смартфонів і комп’ютерів до електромобілів, систем зв’язку та військової техніки. Вони також широко застосовуються у медицині, наприклад у магнітно-резонансній томографії, та в «зеленій» енергетиці, зокрема у виробництві акумуляторів і вітрових турбін. Хоча назва «рідкісноземельні» може створювати враження, що ці елементи зустрічаються рідко, насправді вони поширені у земній корі, але їх концентрація невелика, що ускладнює видобуток і переробку.
Україна вже здобула головну перемогу у війні, оскільки Росії не вдалося реалізувати свій початковий план…
Президент США Дональд Трамп висловив скептичне ставлення до можливих переговорів із представниками Ірану щодо припинення…
Велика Британія та Німеччина розпочали розробку нової далекобійної ракети в межах проєкту Deep Precision Strike…
Північний апеляційний господарський суд задовольнив позов Київської міської прокуратури та визнав недійсним договір оренди навчального…
У б’юті-барі G × KYIV заявили про залякування працівників, систематичний тиск, погрози фізичною розправою та…
В Одесі вулицю Ільфа і Петрова перейменували на честь родини Глодан, члени якої загинули через…