Говорити про те, чи братимуть участь латвійські солдати в забезпеченні миру в Україні, можна буде тоді, коли стане зрозуміло, якими будуть гарантії безпеки і яку роль візьмуть на себе країни Європи.
Edgars Rinkevics, Latvia's president, arrives to speak to members of the media during the NATO Summit in Washington, DC, US, on Wednesday, July 10, 2024. President Joe Biden and NATO's 31 other leaders had hoped their summit would celebrate fresh unity against Russia's Vladimir Putin, send a warning to China and prove the alliance is as strong as ever in its 75th year, but the three days of pageantry will be overshadowed by domestic turmoil across the alliance. Photographer: Graeme Sloan/Bloomberg via Getty Images
Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс, повідомляє Delfi.
“Якщо буде мирний договір або мирна угода з гарантіями безпеки, то йтиметься і про потенційну присутність країн Європи та країн-учасниць НАТО у гарантуванні цього мирного договору”, – сказав Рінкевичс.
За його словами, насамперед потрібно укласти мирний договір, і зрозуміти які основні елементи цієї угоди, якими будуть гарантії безпеки, якою буде роль європейських країн.
Президент Латвії зазначив, що з цього фактично виходитиме, якою буде роль Латвії у цьому процесі.
“Якщо ми говоримо про можливе відправлення наших солдатів до України в межах гарантування цього мирного договору, для реалізації гарантій безпеки, то насамперед у Латвії це рішення приймає Сейм, а до цього обговорює уряд та Рада національної безпеки. Але щоб говорити про все це, потрібно знати ясно всі деталі. Нині цього немає”, – наголосив він.
Рінкевичс підкреслив, що над цим зараз працюють представники збройних сил країн-учасниць “коаліції рішучих”.
“Але рішення немає. Коли буде більше ясності, будуть дискусії”, – додав латвійський президент.
Своєю чергою прем’єр-міністр Евіка Сіліня, яка представляє Латвію в “коаліції рішучих”, також акцентувала на тому, що рішення про відправлення солдатів може ухвалити тільки Сейм.
За її словами, у “коаліції рішучих” йшлося про те, що знадобиться від Латвії, якщо вона візьме на себе навчання в Україні.
“Але і про це потрібно буде конкретно вирішувати в той момент, коли буде більш ясне уявлення”, – зазначила Сіліня.
Нагадаємо, що 18 серпня у Білому домі відбулася зустріч лідерів України, США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Британії, Італії, а також голови Єврокомісії та генсека НАТО. Головною темою обговорення стали гарантії безпеки для України. У ході переговорів президент США Дональд Трамп підтвердив участь США у цих гарантіях, однак наголосив, що основне навантаження має лягти на європейських партнерів, і виключив відправку американських військових до України.
Після зустрічі у Білому близько 10 країн погодились відправити війська до України. Британія готова відправити свої війська в Україну для захисту неба та морських портів, але не буде наближати їх до лінії фронту з РФ.
Уряд Республіки Корея запропонував збільшити фінансування допомоги Україні у 2027 році. Кошти планують спрямувати через…
Вибух стався на другому поверсі шестиповерхового житлового будинку в Голосіївському районі столиці. Вогонь охопив 10…
Додаткове фінансування допоможе українським енергетикам закуповувати необхідне обладнання, ремонтувати пошкоджені об'єкти та відновлювати електропостачання.
Після першої гуманітарної операції до Офісу омбудсмана продовжують звертатися мешканці тимчасово окупованих Олешок і навколишніх…
Кияни можуть за одним номером телефону або через Telegram-бот дізнатися, де отримати необхідну медичну допомогу,…
Смертельна аварія сталася на вулиці Київській у напрямку столиці. За попередніми даними поліції, водій Skoda…