Ескалація конфлікту на Близькому Сході після американо-ізраїльських ударів по Ірану може несподівано принести економічні дивіденди Росії. Зростання світових цін на нафту посилює можливості Кремля фінансувати війну проти України, а правитель РФ Володимир Путін отримує додатковий ресурс у складний для російської економіки період.
Про це пише Politico.
Після того як Ізраїль завдав ударів по іранських нафтових об’єктах, ціни на нафту різко зросли й перевищили 100 доларів за барель – найвищий рівень із літа 2022 року, коли ринки стрімко відреагували на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Для російської економіки подорожчання нафти може стати серйозним полегшенням. Перед початком року Кремль стояв перед складним вибором: або скорочувати витрати на війну, або ризикувати ще більшим тиском на економіку.
У бюджеті Росії на цей рік базову ціну нафти марки Urals було закладено на рівні близько 59 доларів за барель. Однак уже на початку року доходи від енергетики впали до мінімуму з 2020-го. На економіку також тиснули західні санкції, високі процентні ставки та дефіцит робочої сили.
Старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія-Євразія Сергій Вакуленко зазначив, що уряду доводилося розглядати непопулярні рішення – скорочення витрат, підвищення податків і навіть можливе зменшення військових видатків.
Після початку ударів по Ірану та подальшої ескалації конфлікту ситуація різко змінилася. Зупинка судноплавства через Ормузьку протоку спричинила новий стрибок цін на нафту.
Колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов назвав це “подарунком для Москви”. За його словами, високі ціни фактично стали “рятівним кругом” для російського бюджету.
Крім того, попит на російську нафту може зрости серед основних покупців – Індії та Китаю, які прагнуть гарантувати стабільні поставки енергоресурсів.
Додатковим фактором стало рішення Міністерства фінансів США тимчасово дозволити Індії купувати російську нафту, щоб уникнути дефіциту на світовому ринку.
Міністр фінансів США Скотт Бессент також припустив можливість послаблення частини санкцій щодо російських енергоносіїв.
У Кремлі скористалися моментом. Речник правителя РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія “була і залишається надійним постачальником нафти й газу”. Водночас керівник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв назвав відмову Європи від російських енергоносіїв “стратегічною помилкою”.
Попри оптимізм у Москві, енергетичні експерти попереджають, що економічний ефект залежить від тривалості кризи.
За словами Мілова, щоб реально змінити економічну ситуацію, високі ціни на нафту повинні зберігатися приблизно рік. Кілька місяців подорожчання лише відтермінують складні бюджетні рішення.
Водночас затяжний конфлікт на Близькому Сході може мати ще один непрямий ефект для Росії: тривалі бойові дії виснажують запаси американського озброєння, яке активно використовується Україною для оборони.
У Святошинському районі Києва правоохоронці разом із представниками ветеранської спільноти провели рейд біля торговельних центрів,…
Президент Володимир Зеленський заявив, що хоче зберегти Михайла Федорова у своїй команді та запропонував йому…
Президент Володимир Зеленський повідомив, що тривають консультації з Юлією Свириденко та Рустемом Умєровим щодо їхнього…
У Бориспільському районі Київської області вантажівка протаранила техніку комунальних служб, після чого смертельно травмувала 26-річного…
У Стрию лабораторно підтвердили в пацієнта геморагічну гарячку з нирковим синдромом, спричинену хантавірусом. Наразі епідеміологи…
Після трьох тижнів очищення забруднення озера Кирилівського в Оболонському районі Києва вдалося зменшити більш ніж…