Путін не демонструє жодного бажання припинити війну проти України — Пісторіус

Про це повідомив Борис Пісторіус в інтерв’ю виданню Zeit.

Очільник оборонного відомства ФРН зауважив, що хоча США, європейські партнери та Україна докладають максимум зусиль для досягнення дипломатичного розв’язання конфлікту, з боку Кремля не надходить жодних сигналів про зацікавленість у мирі. Попри це, Пісторіус назвав нещодавні переговори в Берліні надзвичайно важливими. Вони продемонстрували єдність позицій Європи, США та України, а також підтвердили право європейських держав на вирішальний голос у питаннях майбутньої архітектури безпеки континенту.

Коментуючи можливу участь Німеччини у гарантіях безпеки для України, зокрема у складі багатонаціональних сил під керівництвом Європи, міністр назвав такі обговорення поки що гіпотетичними. Водночас він підтвердив принципову готовність європейських країн до такої участі, але наголосив на необхідності значного внеску з боку Сполучених Штатів.

«Разом ми маємо величезну силу стримування», — переконаний Пісторіус, додаючи, що лише спільні зусилля трансатлантичних партнерів здатні забезпечити сталий спокій у регіоні.

Окрему увагу в інтерв’ю приділили новій стратегії національної безпеки США (NSS-2025), опублікованій на початку грудня. Борис Пісторіус визнав, що документ викликає певну невизначеність через свій жорсткий тон, який він порівняв із «документом про розлучення».

Хоча переорієнтація Вашингтона на Індо-Тихоокеанський регіон була очікуваною, міністр наголосив, що стабільність Європи залишається фундаментальним інтересом США. На його думку, втрата європейського союзника стала б фатальною помилкою для американської зовнішньої політики.

Борис Пісторіус, який зберіг свою посаду в коаліційному уряді ФРН у 2025 році, залишається одним із найпопулярніших німецьких політиків. Він послідовно виступає за посилення обороноздатності Європи, зазначаючи, що в майбутньому європейцям доведеться набагато більше покладатися на власні сили. Міністр підкреслив, що стримування російської агресії потребує не лише дипломатії, а й реальної військової потужності, здатної дати рішучу відповідь на будь-які загрози кордонам НАТО.

Міністр зауважив, що постійні порушення повітряного простору країнами Балтії та іншими членами Альянсу є частиною стратегічного плану Путіна. Росія намагається з’ясувати, чи залишаться винищувачі союзників на землі через втому від провокацій, чи відступлять вони, вважаючи інциденти несерйозними. Кінцевою метою Москви Пісторіус називає створення умов, за яких Сполучені Штати будуть змушені відступити з європейського континенту, залишивши Європу без надійного безпекового «парасольки».

Коментуючи нову Стратегію національної безпеки США, Пісторіус порівняв її з «документами про розлучення», зазначивши, що тон Вашингтона став значно різкішим. Хоча критика європейської міграційної та економічної політики не стала для Берліна несподіванкою, міністр наголосив: попри жорстку риторику, стабільна Європа все ще залишається в зоні життєвих інтересів США. Проте він застеріг, що тенденція до зміщення американської уваги в Індо-Тихоокеанський регіон є незворотною, тому європейцям доведеться набагато більше покладатися на власні сили.

Для німецького Бундесверу такі виклики означають необхідність радикального посилення. Пісторіус повідомив, що Німеччина вже три роки поспіль встановлює рекорди із закупівель озброєння та працює над збільшенням чисельності збройних сил і резерву.

Водночас міністр визнав, що процес переозброєння стикається з промисловими обмеженнями, оскільки виробничі потужності неможливо наростити миттєво, а військові склади не вдасться заповнити за одну ніч після десятиліть недофінансування.

Німеччина продовжує наполягати на важливості виконання зобов’язань у межах НАТО, підтверджених на саміті в Гаазі. Пісторіус підкреслив, що єдина адекватна відповідь на стратегію Путіна — це демонстрація непохитної готовності захищати кожен сантиметр території Альянсу. Тільки реальна спроможність до опору та швидка реакція на порушення кордонів можуть запобігти планам Кремля щодо внутрішнього розвалу системи колективної безпеки Заходу.