Путін занив про загрозу екологічної катастрофи через удари по НПЗ у Туапсе

Про це російський диктатор заявив під час наради, присвяченої майбутнім виборам до Держдуми РФ 2026 року, пишуть російські медіа.

Путін поскаржився, що безпілотники все частіше атакують цивільну інфраструктуру, а останні удари по об’єктах у Краснодарському краї «потенційно можуть спричинити й серйозні екологічні наслідки». Традиційно для російської пропаганди він додав, що Україна вдається до таких дій нібито через відсутність успіхів на фронті.

Результати успішних ударів Сил оборони України

Генштаб ЗСУ підтвердив атаку в ніч на 28 квітня на НПЗ «Туапсинський».

За даними розслідувачів проєкту «Кіберборошно», внаслідок атаки 28 квітня на Туапсинський НПЗ зафіксовано займання щонайменше чотирьох резервуарів на території підприємства.

Аналітики зазначають, що якщо під час попередніх ударів ураження здебільшого стосувалися резервуарного парку, то цього разу йдеться про пряме влучання безпосередньо по об’єктах нафтопереробного заводу.

За їхніми даними, підтверджено кілька точок ураження:
— щонайменше два резервуари за координатами 44.103117, 39.102745;
— один резервуар — 44.100777, 39.096268;
— ще один — 44.103963, 39.095760.

Також, згідно з уточненими даними українського командування, результати уражень підприємства є критичними:

• Лише внаслідок атаки 20 квітня в районі заводу підтверджено знищення 24 резервуарів та пошкодження ще чотирьох.
• Під час останніх нальотів українські безпілотники вивели з ладу глибоководні нафтоналивні стендери та трубопроводи.
• Пошкоджень зазнали не лише потужності заводу, а й резервуари морського термінала, що супроводжувалося потужними пожежами.

Раніше, 16 квітня, термінал уже ставав ціллю успішної атаки.

Значення Туапсинського НПЗ для Росії

Нафтовий термінал у Туапсе належить компанії «Роснефть» і є стратегічно важливим вузлом російської економіки.  Підприємство спеціалізується на виробництві бензину, дизельного пального та мазуту. Окрім забезпечення потреб внутрішнього ринку, цей об’єкт є ключовою точкою для експорту нафтохімічної сировини, що приносить державі-агресору валютну виручку для продовження війни.

Систематичне ураження інфраструктури в Туапсе та Ярославлі демонструє здатність українських засобів ураження діяти в глибокому тилу ворога, завдаючи незворотної шкоди паливно-енергетичному комплексу РФ.