Путін знову водить Трампа за ніс — The Guardian

“Поки тривають бойові дії, є важелі впливу. Як тільки вони припиняються, Росія опиняється сама перед обличчям скоординованого політичного та дипломатичного тиску“, — зазначив науковець із зовнішньої політики, близький до режиму Владіміра Путіна.

Путін не зацікавлений у перемир’ї, за яким послідують переговори, на яких будуть захищатися та підтверджуватися права України як суверенної держави. Він прагне капітуляції та повторного входження сусіда Росії до орбіти Москви. Чи буде це досягнуто шляхом виснаження на полі бою, чи шляхом угоди, підтриманої Трампом і нав’язаної Україні, не має особливого значення, зазначає редакційна колегія газети The Guardian.

Одночасне твердження, що мирний план, який обговорювали США та Україна цього тижня, може “стати основою для майбутніх угод”, є таким же фальшивим, як і порожні похвали Путіна на адресу попередніх дипломатичних зусиль Трампа. План, який з’явився як відповідь на пропозиції Білого дому, фактично скопійовані з списку побажань Кремля, за повідомленнями, вимагає припинення бойових дій як попередньої умови для переговорів щодо території.

Саме цьому шляху Кремль і надалі рішуче опирається. Новина про те, що глава адміністрації Зеленського Андрій Єрмак подав у відставку — це згубна подія, яка навряд чи могла статися в гірший для президента України момент та ще більше зменшує ймовірність того, що Путіна вдасться переконати піти на поступки, про які він раніше навіть не думав.

Трамп знову потрапляє в пастку. Але реальна та нагальна загроза полягає в тому, що поєднання президентської марнославності “головного миротворця”, бажання заробляти на бізнесі з Росією та раптової політичної вразливості Зеленського може спокусити його виконати брудну роботу Путіна.

“Після чотирьох років опору, жертв і страждань Україна не повинна піддаватися тиску на користь цинічного поділу, що залишило б її назавжди вразливою перед агресією Росії, ставило під загрозу майбутню безпеку Європи та надихало б авторитарні режими у всьому світі“, — додають в газеті.

Відповідальність за те, щоб цього не сталося, лежить на Європі. Хоча російські війська продовжують робити невеликі, поступові здобутки на сході України, їхній просування відбувається вкрай повільно і з величезними втратами. Сигналізуючи про готовність надати Києву достатні фінансові та військові ресурси для опору в середньостроковій перспективі, європейські лідери можуть почати змінювати динаміку нинішніх переговорів.

Питання про те, чи така допомога буде надана у вигляді “репараційної позики”, забезпеченої замороженими російськими активами, з бюджету ЄС або шляхом спільного запозичення державами-членами, має бути вирішене швидко після місяців затримки. Необхідно надіслати сигнал як Путіну, так і Трампу, що Європа рішуче захищатиме право України на справедливий мир.

“Оскільки Кремль намагається отримати важелі впливу через “поля смерті” на сході України та в коридорах Білого дому, Зеленському необхідно терміново надати власні важелі впливу“, — підсумувала редакційна колегія.