Путіна не судитимуть заочно за воєнні злочини, поки він на посаді: те саме стосується Мішустіна та Лаврова — Euronews

Про це повідомляє Euronews, посилаючись на європейських чиновників.

За їхніми словами, судити заочно поки також не збираються прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та главу МЗС країни-агресора Сергія Лаврова.

Як зазначають джерела видання, судити цих посадовців можна буде лише за їх особистої присутності в залі суду. Однак це малоймовірно, оскільки Росія не визнає своє вторгнення в Україну злочином і не співпрацює із західними країнами.

Можливість заочного суду не виключають, але вона може з’явитися лише після того, як Путін залишить свою посаду.

Правову основу для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України закладено в проєкті угоди, яку готують у межах Ради Європи — правозахисної організації зі штаб-квартирою в Страсбурзі. Хоча Рада Європи не входить до складу ЄС, представники Євросоюзу активно беруть участь у цьому процесі.

За даними Euronews, технічна підготовка завершилася наприкінці березня під час зустрічі так званої Основної групи у Страсбурзі. В результаті було напрацьовано три основні документи: угоду між Україною та Радою Європи, статут майбутнього трибуналу, а також окрему угоду про його управління.

Очікується, що документи підпишуть 9 травня у Києві, в День Європи. Проте дата може змінитися залежно від політичного узгодження.

Обмеження на проведення заочного суду в майбутньому трибуналі щодо злочину агресії проти України стали результатом компромісу між країнами-учасницями. Один з представників ЄС повідомив, що після тривалих дискусій це рішення фактично затвердили, і змінювати його вже навряд чи будуть.

За його словами, ухвалення цього положення було радше політичним кроком і результатом домовленостей.

Після підписання угоди з боку України, документ мають винести на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи, яка об’єднує представників 46 країн-членів. Росію з цієї організації виключили на початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Для остаточного ухвалення угоди потрібно, щоб її підтримали дві третини депутатів асамблеї — а це, за оцінками, майже гарантовано через широку підтримку серед більшості країн.

Очікується, що такі держави, як Угорщина чи Сербія, які мають лояльніші відносини з Росією, можуть утриматися або проголосувати проти. Проте їхнє рішення не зможе заблокувати ініціативу, адже індивідуальні вето не застосовуються.

Також до підтримки трибуналу можуть долучитися країни за межами Європи, зокрема Канада, Австралія, Нова Зеландія та Японія, що додасть ініціативі більшої міжнародної легітимності.

Нагадаємо, що у Британії висловлюють занепокоєння щодо зростання напруги на Західних Балканах та закликають регіон “рухатися вперед”, інакше він “залишиться ігровим майданчиком Росії”.