Рада дозволила відновити будівництво Музею Революції Гідності в Києві

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №14166, який дозволяє відновити проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності в Києві.

Відповідне рішення підтримали під час пленарного засідання парламенту 29 квітня.

Документ передбачає внесення змін до законодавства щодо особливостей проєктування і будівництва комплексу на вулиці Героїв Небесної Сотні, 3. Зокрема, він скасовує низку обмежень, встановлених законами про містобудівну діяльність, автомобільні дороги та охорону культурної спадщини.

Ухвалення закону дозволяє зняти арешт із земельної ділянки та передати її в користування меморіальному комплексу для подальшого будівництва музею. При цьому зміни стосуються виключно цього об’єкта і не впливають на загальні правила у сфері будівництва.

Проєкт Музею блокували з 2018 року

Проєкт меморіалу був фактично заблокований із 2018 року, коли на ділянку наклали арешт у межах розслідування розстрілів учасників Революції Гідності. Додаткові труднощі виникли через обмеження висотності забудови: у 2020 році в Києві встановили ліміт у 14 метрів, що суперечило переможному проєкту міжнародного конкурсу.

Йдеться про концепцію «Штурм пагорба» німецького архітектурного бюро Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH, яка передбачає будівлю висотою до 30 метрів. Для усунення цієї правової колізії й були необхідні законодавчі зміни.

У 2021 році вартість проєктування оцінювали у 49,4 млн грн, а в бюджеті на 2022 рік на заходи з відновлення національної пам’яті, зокрема музей, передбачили 375,3 млн грн. Грошова оцінка земельної ділянки станом на 2021 рік становила майже 300 млн грн.

У жовтні 2025 року законопроєкт №14166 зареєстрували у парламенті, однак тривалий час його не виносили на розгляд. Питання неодноразово обговорювали за участі представників влади, КМДА, Українського інституту національної пам’яті та родин Героїв Небесної Сотні.

У музеї наголошують, що йдеться не про фінансування, а про створення правових умов для початку проєктування, адже кожне зволікання відтерміновує реалізацію комплексу.