Рада підтримала новий Цивільний кодекс у першому читанні — документ уже викликав дискусії

Верховна Рада у першому читанні 28 квітня підтримала проєкт нової редакції Цивільного кодексу України.

Рішення підтримали 254 народні депутати.

Проєкт №15150 пропонує системне оновлення цивільного законодавства та підходи до прав і зобов’язань, що мають базуватися на європейській практиці.

Законопроєкт зареєстрував голова парламенту Руслан Стефанчук. Документ підписали 138 нардепів, більшість із фракції «Слуга народу». Над текстом обсягом 832 сторінки працювали 247 експертів.

Документ передбачає рекодифікацію та системне оновлення приватного (цивільного) права шляхом ухвалення нового кодексу як цілісного, внутрішньо узгодженого та ефективного акта.

Структура: дев’ять взаємопов’язаних книг

Проєкт пропонує комплексне оновлення на основі чинного Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України та Закону «Про міжнародне приватне право».

Усі норми планують систематизувати у дев’яти взаємоузгоджених книгах, що охоплюватимуть ключові інститути приватного права.

Окремо виділяється книга дев’ята «Публічність прав цивільних», яка регулює питання оприлюднення, реєстрації прав, обтяжень, обмежень, юридичних станів і фактів. Такий підхід є нетиповим для приватного права і зазвичай не входить до предмета його регулювання.

Ключові новації документа

Проєкт містить низку новел, які змінюють підходи до цивільного права:

— до джерел права віднесено національний звичай, звичай національної меншини та локальні акти юридичних осіб;
— у регулюванні прав і обов’язків виокремлено їх зупинення та поновлення;
— запроваджено принцип заборони суперечливої поведінки, а до складу збитків включено превентивні витрати;
— розширено особисті права фізичних осіб і уточнено права юридичних осіб;
— встановлено вичерпний перелік організаційно-правових форм юридичних осіб та додано нові види обмежених речових прав;
— підставою захисту прав визначено не лише порушення, а й загрозу такого порушення;
— розмежовано способи забезпечення виконання зобов’язань: зобов’язальні та речові;
— змінено підходи до цивільно-правової відповідальності та врегульовано режим спільного майна подружжя;
— передбачено спадкування права на репарації та на цифрові активи;
— запроваджено можливість заповіту щодо розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом.

Очікуваний ефект

У поясненні до проєкту зазначається, що його ухвалення дозволить “еволюційно оновити приватно-правове регулювання без руйнування вже існуючих відносин”.

Серед очікуваних результатів — підвищення юридичної визначеності, ефективності захисту прав, “прогнозованості цивільного обороту” та узгодженості спеціального законодавства.

За що критикують кодекс

У попередній версії кодексу, яка викликала суспільний резонанс, була норма про можливість зниження шлюбного віку до 14 років. Після суспільної критики цю норму вилучили.

Але оновлений варіант кодексу не уникнув зауважень. Критика стосується, зокрема, підходів до визначення родини та процедур розлучення.

«Вітаю нас усіх з поверненням до CPCP. Так, я в курсі, що з нього прибрали норму про шлюб з 14 років. Але разом із тим, дуже багато такого радянського домострою, яким пронизаний цей законопроєкт», — зазначила депутатка Інна Совсун.

За її словами, документ передбачає, що суд може на власний розсуд надавати подружжю час на «примирення» під час розлучення. Якщо у пари є діти, ця норма стає обов’язковою.

Адвокатка Оксана Гузь звертає увагу, що за окремими положеннями чоловік може вимагати від колишньої дружини повернення дівочого прізвища, якщо вважає її поведінку у шлюбі «негідною» або «аморальною».

Крім того, у проєкті допускається дискримінація, якщо вона обґрунтовується «захистом доброзвичайності», яку визначають як сукупність моральних принципів і загальноприйнятих у суспільстві уявлень про належну поведінку.

Дискримінація ЛГБТ

У громадському секторі також висловлюють занепокоєння щодо можливих обмежень прав ЛГБТ-людей. Зокрема, за оцінкою об’єднання «Національний ЛГБТІ-консорціум», документ містить норми, які унеможливлюють визнання одностатевих пар сім’єю навіть у судовому порядку.

Правозахисні організації заявляють, що в такому вигляді проєкт нового Цивільного кодексу може суперечити Європейській конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ та вимогам ЄС у межах переговорного процесу щодо дотримання прав людини.

Позиція ЄС і вимоги до України

У Європейському Союзі наголошують: сімейне право належить до компетенції держав-членів, однак діють спільні принципи недискримінації та поваги до приватного і сімейного життя.

За даними Єврокомісії, у 13 країнах ЄС дозволені одностатеві шлюби, а у 20 — цивільні партнерства. Водночас у деяких країнах, зокрема Польщі, Болгарії та Литві, закон визначає шлюб як союз чоловіка і жінки.

У 2025 році Суд ЄС постановив, що держави-члени мають визнавати одностатеві шлюби, укладені в інших країнах Євросоюзу, навіть якщо їхнє національне законодавство цього не передбачає.

У Брюсселі підкреслюють: у процесі вступу до ЄС Україна має забезпечити відповідність стандартам прав людини, зокрема щодо недискримінації та права на сімейне життя. Також наголошується на необхідності створення механізму юридичного визнання одностатевих пар.