Рада ратифікувала угоду з ЄС на 90 млрд євро: частину грошей спрямують на зброю

Верховна Рада ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом та Меморандум про взаєморозуміння, які передбачають до 90 мільярдів євро допомоги Україні у 2026–2027 роках.

Рішення підтримали 298 народних депутатів.

Угоду підписали 27 травня у Брюсселі та Києві. Кредитором виступає ЄС в особі Європейської комісії, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

На що підуть гроші

Документ передбачає фінансування на 2026 рік у розмірі до 45 мільярдів євро. Із цієї суми:

— до 28,3 мільярда євро спрямують на закупівлю зброї, розвиток оборонно-промислового комплексу та виробництво озброєння;
— 16,7 мільярда євро підуть на підтримку держбюджету та соціальні видатки.

Бюджетна допомога ділиться навпіл:

— частина надходитиме через програму Ukraine Facility;
— ще до 8,35 мільярда євро Україна отримає як пряму макрофінансову допомогу трьома траншами.

Перший транш становитиме 3,2 мільярда євро та має надійти після набрання чинності угодою.

Читайте також: Місія МВФ прибула до Києва для перегляду програми фінансування України

Кредит фактично стане грантом

Хоча юридично йдеться про довгострокову пільгову позику, для українського бюджету вона фактично матиме формат грантової допомоги.

Відсотки за кредитом повністю покриватиме бюджет Європейського Союзу.

Повернення основної суми боргу передбачене лише у випадку отримання Україною репарацій від Росії.

Які умови поставив ЄС

Для отримання наступних траншів Україна повинна:
— дотримуватися демократичних принципів та верховенства права;
— отримувати позитивні оцінки Єврокомісії щодо реформ;
— не згортати антикорупційні зміни, запроваджені раніше.

Інтервал між траншами має становити щонайменше три місяці.

Які зміни чекають українців

У межах угоди Україна взяла на себе низку податкових і митних зобов’язань. Серед них:

— скасування пільгового ліміту на міжнародні посилки до 150 євро;
— оподаткування доходів від цифрових платформ, зокрема таксі, доставки та маркетплейсів;
— продовження 5% військового збору ще на три роки;
— реформа спрощеної системи для ФОП;
— боротьба з дробленням бізнесу;
— запровадження різних ставок податку для ФОП 3-ї групи залежно від діяльності;
— подальша реформа митниці та ПДВ;
— ухвалення нового Митного кодексу за стандартами ЄС.

Уряд пояснює, що гроші потрібні для підтримки економіки, фінансування оборони та подолання наслідків війни.

Нагадаємо, раніше Рада не підтримала закон про оподаткування посилок — забракло чотирьох голосів. Йдеться про законопроєкт №12360, який передбачав скасування чинного пільгового порогу для посилок вартістю до 150 євро. Документ передбачав зміну правил оподаткування міжнародних відправлень. Наразі посилки вартістю до 150 євро не обкладаються ПДВ та митом.