Рада ухвалила законопроєкт про реформу САП, але проігнорувала вимоги МВФ, ЄС та послів G7 про «правки Лозового»

За документ проголосували 298 депутатів.

Законопроєкт передбачає вдосконалення процедури конкурсного відбору на адміністративні посади в САП та посади прокурорів; зміцнення спроможності САП регулювати власну організаційну структуру; уточнення повноважень керівника САП; створення окремої процедури дисциплінарних проваджень щодо прокурорів САП шляхом створення Спеціалізованої дисциплінарної комісії прокурорів САП; визначення положень підзвітності керівництва САП, включно з оцінкою ефективності та зовнішнім аудитом з боку незалежних експертів.

Однак, як зазначають у Центрі протидії корупції, законопроєкт частково скасовує норми “правок Лозового”, але не повністю.

“Правки Лозового” отримали назву від прізвища народного депутата від Радикальної партії Ляшка, який їх запропонував. Вони набрали чинності 15 березня 2018 року.

“Поправки Лозового” зумовили такі зміни:

• Ч. 1 ст. 284 КПК була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.
• Змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Якщо раніше продовжити строк до 6 та 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.

Ці зміни призвели до того, що у другій половині 2022 року перша інстанція Вищого антикорупційного суду закрила три кримінальні провадження НАБУ-САП з багатомільйонними ймовірними збитками державі.

“На жаль, але в законопроєкті тільки дуже частково скасовані деякі норми по “правках Лозового”. Прийняття законопроєкту є однією з основних вимог МВФ та ЄС, а також послів G7. Правда позиція останніх щодо “правок Лозового” була проігнорована”, — написав народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк.

Центр протидії корупції наголошує, що депутати ігнорують вимогу скасувати саме норму закриття провадження через закінчення досудового розслідування, посилаючись на яку і розвалюють усі корупційні справи. Без скасування цієї норми всі інші зміни просто не мають жодного сенсу.

“Депутати також проігнорували інші вимоги послів G7 щодо процесуальної автономії САП. Правоохоронний комітет Ради проігнорував вимогу надати керівнику САП повноваження підписувати запити щодо екстрадиції, утворювати спільні слідчі групи з правоохоронцями інших держав”, – зазначили у ЦПК.

Таким чином, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про реформу САП, але ігнорувала вимоги МВФ, ЄС та послів G7. Це означає, що реформа САП не буде повною і корупційні справи можуть і надалі закриватися безперешкодно.