Рада ухвалила закупівлю реакторів у Болгарії для Хмельницької атомної станції

Рішення підтримали 269 депутатів, зокрема фракції “Слуга народу” та “Батьківщина”, та групи “Платформа за життя та мир”, “За майбутнє”, “Довіра” і “Відновлення України”.

Саме Верховна Рада має надавати дозвіл на проєктування та будівництво ядерних об’єктів, які мають загальнодержавне значення. Зараз цей дозвіл наданий. І хоча в самому законі не названа сума контракту, критики кажуть, що може йтися про сотні мільйонів доларів.

Принаймні парламент Болгарії дав дозвіл на проведення перемовин з продажу обладнання за не менше 600 млн євро.

Ухвалений Радою документ ще має підписати президент, але він напередодні його публічно підтримав.

Напередодні експосол України в США Валерій Чалий розкритикував плани придбати реактори.

“Як громадянин України я не хочу вислуховувати зауваження партнерів, що в України (як кажуть їм) немає коштів на виплати компенсації сім’ям загиблих воїнів, натомість безсоромно, з особливим цинізмом, проштовхується закупівля за 47500000000 обладнання (ще й не весь комплект) від російських атомних реакторів… Викинути такі величезні фінансові ресурси з корупційними ризиками на сумнівне російське обладнання… не відповідає зараз ані пріоритетам, ані першочерговим цілям, ані здоровому глузду і по суті – не в національних інтересах України!”, – написав він у фейсбуці

Деякі опозиційні депутати, зокрема з ЄС, твердять, що із проєктом про придбання у Болгарії реакторів сталася “афера”.

10 січня під час години запитань до уряду в парламенті виникла гостра суперечка між народною депутаткою, членкинею Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Інною Совсун (“Голос”) та міністром енергетики Германом Галущенком. Причиною конфлікту стала добудова третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС.

Совсун наголошувала, що публічні заяви про всебічну підтримку цього проєкту з боку американських партнерів не відповідають дійсності.

Вона заявляла, що пропозиція про добудову енергоблоків на ХАЕС є неадекватною.

Очільник Міненерго відповів, що в законі щодо добудови блоків прямо зазначено, що вони працюватимуть на американському паливі. Міністр також розкритикував Совсун, звинувативши її у створенні негативного враження про енергетичну політику України за кордоном.

Також Галущенко зазначив, що в ЄС немає єдиної позиції щодо розвитку атомної енергетики, посилаючись на різні підходи серед країн-членів. За його словами, представниця ЄС в Україні Катаріна Матернова підтвердила, що ЄС не коментує питання добудови українських блоків, оскільки це не входить до компетенції Європейського Союзу.

Цей конфлікт став приводом для запуску процедури відставки Галущенка з посади міністра енергетики.

Пізніше Матернова в інтерв’ю Інтерфакс-Україна підтвердила, що “ЄС не висловив офіційної позиції ні за, ні проти будівництва нових блоків Хмельницької АЕС. Рішення про будівництво нових атомних генерувальних потужностей в Україні має ухвалювати виключно її влада.

16 січня на засіданні енергокомітету Верховної Ради його голова Андрій Герус заявив, що Україна має менш ніж два місяці, щоб ухвалити рішення про купівлю у Болгарії реакторів для третього і четвертого енергоблоків ВВЕР-1000 на Хмельницькій АЕС.

Галущенко, який брав участь у засіданні енергокомітету онлайн, сказав, що на це будуть залучені кредитні кошти.

Перед цим нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) заявив, що Галущенко на зустрічі з депутатами повідомив, що фінансувати будівництво нових атомних блоків будуть коштом підняття тарифів, і 21 млрд грн, згенерованих підняттям тарифів минулого року — вже підуть на це.

У 2006 році “Росатом” виграв міжнародний тендер на будівництво двох енергоблоків ВВЕР-1000 на АЕС “Белене” у Болгарії, але через три роки проєкт було зупинено. У 2012 році Болгарія взагалі відмовилась від будівництва станції й тепер готова продати реактори Україні.