Радіодиктант національної єдності. Чому у тексті “інтерсіті” пишеться з малої букви

Одним із найбільш дискусійних моментів стало написання слова “інтерсіті” у контексті фрази везти на “інтерсіті”. Згідно з Параграфом 58 чинного правопису:

• Назви виробничих марок технічних виробів беруться в лапки й пишуться з великої букви, коли поряд стоять родова й видова назва (експрес “Інтерсіті”).
• Однак, якщо вживається назва самого виробу без родової назви (як у наведеному тексті), вона береться в лапки і пишеться з малої букви: “інтерсіті”. Таким чином, правильним варіантом є везти на “інтерсіті”.

Інша дискусія точилася навколо написання слова “РЕБи” чи “реби” у фразі вишукувати РЕБи. Абревіатура РЕБ означає радіоелектронна боротьба, а прилад, що здійснює цю функцію, офіційно називається засіб РЕБ.

• Згідно з Параграфом 61 правопису, відмінювані звукові абревіатури, що буквально означають скорочені поняття (як ЦУМ — універмаг), просто приєднують закінчення (ЦУМу).
• Однак, у контексті вишукувати РЕБи, це означало б вишукувати РадіоЕлектронну Боротьбу, що не відповідає змісту. Тому зроблено висновок, що “реби” є похідною від абревіатури розмовною назвою, і її доцільно писати з малих букв.

Нагадаємо, 27 жовтня українці писали 26-й Радіодиктант національної єдності. Авторкою цьогорічного тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова. Текст називався “Треба жити!”. У ньому траплялися доволі цікаві слова, значення яких чимало українців не знає: “допіру” – щойно, “пітятко” – курча, “кияхи” – качан кукурудзи.