Радянський, царський, російський і аж ніяк не французький. П’ять причин відмовитися від салату олів’є на Новий рік

Факт 1. Салат — не французький, а російський

Салат олів’є отримав назву на честь свого творця — французького шеф-кухаря бельгійського походження Люсьєна Олів’є. Кулінар тримав ресторан паризької кухні «Ермітаж» у Москві на початку 60-х років ХІХ століття.

Первинно це був не салат. Спочатку кухар придумав страву, яка мала назву «Майонез з дичини». Для нього на тарілку викладали шматки філе рябчиків та куріпок з кубиками желе з бульйону. Поряд розкладали варені ракові шийки, политі соусом «провансаль».

Факт 2. Від оригінального рецепту не залишилось майже нічого

У центрі накладали гору подрібненої кубиками картоплі з маринованими корнішонами. Прикрашали рубленими яйцями, які були лише елементом декору. Інгрідієнти цієї страви не змішували між собою!

За переказами, змішати усі складники салату шеф-кухар Олів’є вирішив тоді, коли одного разу побачив, що саме так зробив один з відвідувачів його ресторану. Це обурило майстра і наступного разу він одразу перемішав усі продукти, заправив соусом і цю суміш запропонував відвідувачам ресторану. Смак страви приємно вразив гостей закладу. Так салат отримав неймовірну популярність відвідувачів закладу, а з часом — і міжнародне визнання.

Кухар Олів’є тримав у секреті свій фірмовий рецепт аж до смерті у 1883 році. Він так і не поділився рецептом цієї страви з іншими кухарями. Після його смерті ресторан втратив свою популярність. Все більше відвідувачів твердили, що салат вже «не той».

Революція 1917 року призвела до змін у суспільстві, зокрема, ресторанному. Усі класичні інгредієнти для салату набули статусу «буржуазних надлишків», тож зникли з ужитку, а ресторан, у якому творив Люсьєн Олів’є, після його смерті було закрито. Лише в 1930-х роках колишній учень Олів’є адаптував салат під радянські реалії і назвав його «Столичний».

Рецепт Олів’є змінився ще один раз — у 50-60-х роках XX століття ця страва стала все частіше з’являтися на столах радянських громадян. Курку замінили ковбасою, яблуко і яловичий язик прибрали. Зважаючи на дефіцитність багатьох продуктів, олів’є з ковбасою робили тільки на великі свята — найчастіше на Новий рік.

Факт 3. Наявність майонезу

Принцип змішувати різнорідні інгрідієнти у салаті з соусом на основі гірчиці, жовтків і рослинної олії став неймовірно популярним у Радянському Союзі. Пік його популярності припав на 1960-ті роки, коли в СРСР почали промислово виробляти майонез — масову версію того самого соусу «Провансаль» від французського маєстро Люсьєна Олів’є.

Також одна із причин популярності цього салату — його назва. Адже олів’є асоціювалось у радянських людей з вишуканою французською стравою. Тому готували його переважно лише на Новий рік, вистоюючи у черзі за консервованим горошком.

Окрім цього, класичний радянський рецепт містив цілком доступні інгредієнти — недорогі овочі і варену ковбасу замість делікатесного м’яса.

Олів’є — калорійна страва з великою кількістю майонезу, що шкодить здоров’ю. Відмова від нього на користь легших страв сприяє збереженню гарного самопочуття під час свят.

Факт 4. У світі салат олів’є називають russian salad

Салат олів’є за межами країн пострадянського простору часто називають “Russian Salad” через його популярність у Радянському Союзі та поширення у світі як частини російської кухні.

На саміті НАТО в Мадриді в червні 2022 року одна страва в меню викликала здивування. На обід іспанці подавали олів’є, яке називалося Ensaladilla russa, або «російський салат». З огляду на ключовий пункт порядку денного саміту — підтримку України в умовах агресії Росії — цей вибір викликав здивування. Наступного дня страва вже значилась як «традиційний салат». Відтоді багато ресторанів по всій Іспанії перейменували олів’є на знак солідарності з Україною.

Факт 5. Росіяни використовують олів’є як засіб пропаганди

Сьогодні у своєму бажанні відродити імперію СССР росіяни намагаються зробити олів’є зброєю війни. Олів’є асоціюється з радянськими святковими традиціями, які часто нав’язувалися як єдино можливі. Відмова від цього салату — це крок до культурного відокремлення від спадщини Радянського Союзу і утвердження власної ідентичності.

Замість повторення старих звичок відмова від олів’є дає можливість створювати нові святкові кулінарні традиції, які будуть відповідати сучасним смакам і цінностям.