Рафаель Гроссі оголосив про участь у гонці за пост генсека ООН і шукає підтримку Трампа

Про це повідомляє Bloomberg.

Наприкінці серпня Гроссі відвідав Вашингтон. Формально він прибув для брифінгів щодо ядерної програми Ірану, але фактично дав сигнал, що планує очолити ООН. 27 серпня, після зустрічей із держсекретарем США Марко Рубіо та спецпосланцем Стівом Віткоффом, він вперше публічно підтвердив свою кандидатуру, фактично запустивши передвиборчу кампанію за місце Антоніу Гутерріша.

Гроссі намагається представити себе як прагматичного лідера, здатного утримати американське фінансування, та водночас веде діалог із країнами, які вимагають реформ, зокрема щодо обмеження права вето у Раді Безпеки. Одним із можливих союзників є президент Аргентини Хав’єр Мілей, який зустрівся з Дональдом Трампом у Нью-Йорку для обговорення підтримки США у фінансовій кризі.

«Мені потрібна підтримка всіх», – заявив Гроссі, підкреслюючи, що він не лише «кандидат США» і вже обговорював свою участь із дипломатами ЄС, Індії, Японії, Нігерії та Пакистану.

За словами дипломатів, стратегія Гроссі тримається на підтримці адміністрації Трампа. Міністр енергетики США Кріс Райт похвалив його підхід до Ірану та атомної енергетики, назвавши його «покращенням» порівняно з нинішнім генсеком. При цьому адміністрація США скорочує фінансування програм ООН, пов’язаних із кліматом та різноманіттям, і критикує Цілі сталого розвитку, називаючи їх «ідеологічною глобалістською програмою».

У МАГАТЕ Гроссі дав зрозуміти, що відходить від активного просування Цілей сталого розвитку та скоротив деякі програми інклюзії, пояснюючи це прагненням до «ефективних» рішень. Він також планує залишитися керівником МАГАТЕ під час участі в передвиборчій кампанії.

Під час поїздки до Вашингтона Гроссі говорив про небезпеку іранських запасів високозбагаченого урану після авіаударів, зазначаючи, що ситуація з Іраном – «одна з найбільш тривожних у світі». З моменту призначення у 2019 році він розширював роль МАГАТЕ, відвідуючи зони воєн та міжнародні саміти, що підвищило його публічність і водночас створило внутрішню напругу серед співробітників.

Критики зазначають його стиль жорсткого менеджера, наголошуючи на політичності дій та проблемах через фінансові обмеження, зокрема щодо витрат на поїздки. Крім Гроссі, на посаду генсека розглядають щонайменше восьмеро кандидатів, серед яких Мішель Бачелет та Міа Мотлі.

Дипломати відзначають, що Гроссі намагається балансувати між Заходом і країнами BRICS, але надмірна підтримка США може ускладнити досягнення консенсусу. Президентка Генасамблеї ООН Анналена Бербок зауважила, що за майже 80 років жінку жодного разу не обирали на посаду генсека.

Довідково. MAGA – політичний рух, що виник у США під час першої президентської кампанії Дональда Трампа 2016 року. Назва походить від гасла «Make America Great Again», яке об’єднало прихильників Трампа.