Ратифікація Стамбульської конвенції – це не про “гендер” чи ЛГБТ: що вона означає та чому це важливо для України

1. Держава зобов‘язується фінансувати притулки для постраждалих від домашнього насильства. Кількість таких притулків становитиме 1 сімейне житло на 10 тис жителів громади. Вони працюватимуть цілодобово.
2. Усі служби із надання допомоги постраждалим мають розміщуватися компактно, логістично доступно для людей. Щоб людині не доводилося мотатися по різним установам за десятки кілометрів. Мова йде і про лікарів, і про психологів, і про правоохоронців.
3. Справи щодо домашнього насильства і таких злочинів, як примусова стерилізація, примусовий аборт, примусовий шлюб, згвалтування мають розслідуватся незалежно від наявності заяви потерпілої особи. Тобто вони стануть справами публічного обвинувачення.
4. Більше не можна використовувати альтернативні способи вирішення спорів або посередництво між правопорушником і потерпілою особою. Тобто, ніяких примирень від суду при розлученні, якщо в сім‘ї є домашнє насильство.
5. Домашнє насильство в подальшому може стати підставою для обмеження батьківських прав порушника.

Вона додала, що усі ці зміни будуть імплементовані у законодавство і попереду ще багато роботи.

Водночас у Центрі статегічних комунікацій та інформаційної безпеки розвіяли міфи стосовно Стамбульської конфенції:

• В Україні вже є своє законодавство, спрямоване на запобігання насильству стосовно жінок та домашнього насильства, тому Стамбульська конвенція вже не потрібна.

Насправді, Україні дійсно вдалось зробити протидію домашньому насильству частиною державної політики. Проте конвенція охоплює ті сфери українського законодавства та практики, які потребують вдосконалення. Як-от надання притулку потерпілим, процедура звернення для отримання відшкодування та криміналізація каліцтва жіночих геніталій.

Крім того,після ратифікації Стамбульської конвенції Україна приєднається до дедалі більшої кількості держав-учасниць, які регулярно обмінюються інформацією про практику та підходи, використовувані для кращого впровадження її норм. Також Україна надішле потужний сигнал міжнародному співтовариству про своє долучення до боротьби з цими формами насильства.

• Формулювання Стамбульської конвенції та ідеологеми, які там закладені, не мають нічого спільного з проблемою насильства проти жінок.

Мета Стамбульської конвенції, як викладено в Преамбулі, – «створити Європу, вільну від насильства стосовно жінок і домашнього насильства». Тому держави-члени зобов’язані впровадити національну законодавчу базу для подолання, запобігання та переслідування всіх форм насильства стосовно жінок.

• Стамбульська Конвенція дискримінує чоловіків і робить їх однобічно відповідальними за вчинення домашнього насильства.

Гендерно нейтральне визначення домашнього насильства підтверджує, що жертвами домашнього насильства можуть бути чоловіки, діти та літні люди. Утім зазвичай визнають, що більшість жертв домашнього насильства – жінки.

За даними Мінсоцполітики,  у 2020 році звернень про домашнє насильство найбільше надійшло  від жінок – аж 86%. Від чоловіків – 12% і від дітей 2%. За неофіційною статистикою, домашнє насильство коли-небудь відчувала на собі кожна третя українка.

Характерно також, що більшість жертв в основному приховують факти побоїв, зґвалтувань і принижень: за допомогою звертається лише одна з п’яти постраждалих. Стамбульська конвенція своєю чергою заохочує держави-сторони застосовувати її положення до всіх жертв домашнього насильства, зокрема до чоловіків, дітей і літніх людей.

• Стамбульська Конвенція вимагає легалізації одностатевих шлюбів і встановлює нові підходи до визначення ґендерної ідентичності.

Конвенція не вимагає змін до національного законодавства про шлюб, сім’ю та усиновлення, а також не пропагує ЛГБТ, що легко побачити, ознайомившись з текстом Конвенції – за посиланням.

«Стамбульська конвенція не встановлює нові стандарти щодо ґендерної ідентичності й сексуальної орієнтації, в тому числі щодо юридичного визнання одностатевих пар. Принцип недискримінації за ознакою ґендерної ідентичності або сексуальної орієнтації ґрунтується на юридичних зобов’язаннях, що випливають з інших правових документів, в першу чергу Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод».

Нагадаємо, активісти двічі просили президента ратифікувати Стамбульську конвенцію. Друга петиція набрала необхідні для її розгляду 25 тисяч підписів.

Фото: Фейсбук