РФ може напасти на Литву вже восени, це може бути останнє мирне літо для Європи — Bild

Військовий історик, професор Потсдамського університету Зенке Найтцель вважає, що напад Росії на Литву можливий вже восени. Німеччина до цього не готова. Він узяв інтерв’ю шеф-репортер BILD Ханс-Йорг Фелевальд, Публікують найцікавіше.

Про це пише BILD.

BILD: Ви вважаєте, що наступне літо може стати «останнім мирним літом для нас, німців». Наскільки сильними є ваші побоювання, що в Європі вибухне війна, в якій мають воювати і німецькі солдати?

Найтцель: Вони досить сильні. Ми бачимо, що ситуація у сфері безпеки у світі змінилася – через Путіна, через Трампа. Ми бачимо, що Росія анонсувала масштабні навчання у Білорусі. Ми бачимо сильний страх у країнах Балтії, що під час цих навчань російські війська можуть перетнути кордон. І ми бачимо, що можливо п’ята стаття НАТО, принаймні для США, може перестати діяти. Стримування слабшає.

Висновок з останніх трьох років може бути лише один: We have to be capable – ми маємо бути готові, маємо бути обороноздатними. […] Чи буде така війна, залежить від того, як загалом відреагує НАТО, яку роль відіграє Трамп, яку роль відіграють європейці, чи буде досягнутий мир в Україні в будь-якому вигляді. Тому що я не вірю, що Путін піде на такий крок, доки він ще воює в Україні.

BILD: Як ми можемо оснастити Бундесвер для цього? Майбутній канцлер Фрідріх Мерц каже: жодних обмежень для озброєнь. Ви пишете: «Бундесвер практично не здатний до реформ сам собою». Що ви маєте на увазі?

Найтцель: По-перше, нам справді потрібно більше грошей, щоб Бундесвер став боєздатним. Але гроші власними силами нічого не вирішать. Спроби реформ уже робилися — за Аннегрета Крамп-Карренбауера, за Крістіни Ламбрехта, за Бориса Пісторіуса. Але всі ці спроби реформ у результаті зайшли в глухий кут. Тому що реформа Бундесверу не була проєктом усього Кабінету Міністрів, а лише проєктом окремих міністрів, які не наважувалися перевернути Бундесвер із голови на ноги. […] Канцлер, якщо ним стане Мерц, маю сказати — це наш урядовий проєкт, це зараз наш пріоритет! Міністр транспорту, міністр праці, міністр будівництва також мають брати участь у цьому. Бундесвер — адже це невіддільна частина інфраструктури.

BILD: Де зараз найпомітніші наслідки політики економії?

Найтцель: Боєприпаси – найбільша проблема. З 1990 року закуповувалося стільки боєприпасів, скільки необхідно для навчань, але не для війни. Навіть під час холодної війни саме боєприпаси були слабким місцем. Палива вистачало, солдатів вистачало, були готові плани мобілізації. Але найчастіше боєприпасів було лише на 7-10 днів. Це залишається головною проблемою й досі. До речі, я також включив би безпілотники до категорії боєприпасів.

BILD: …але у нас навіть немає озброєних дронів.

Найтцель: Так, озброєні дрони – це величезна проблема. Усі дрони Бундесверу – це технології з доби закордонних місій. Цього недостатньо […]. І солдати не навчені працювати з ними в бойових умовах, особливо вночі чи в погану погоду.

BILD: Які справи з розвідкою?

Найтцель: Це стане проблемою, якщо США припинять розвідувальну підтримку. У нас надто мало супутників […]. Нам також потрібна потужніша протиповітряна оборона: як захиститися від ракет, гелікоптерів, літаків?

BILD: Чи вірите ви, що європейці впораються?

Найтцель: Досі європейці завжди сподівалися — зрештою щось зроблять американці. Згадайте війну у Косові: 75% авіаударів завдавали США. В Іраку, Афганістані європейці були, власне кажучи, лише допоміжними військами. А коли США пішли, європейці теж пішли, хоч у нас в ЄС 500 мільйонів громадян. Ми завжди були у тіні США.

BILD: А тепер? Все по-новому?

Найтцель: Якщо потрібно, демократії здатні багато на що. НАТО обговорює: що робити, якщо США підуть? Але ми все ще маємо [інші країни] НАТО. Канада залишається в альянсі. Є обнадійливі сигнали з Парижа, Лондона, тепер і з Берліна, що, можливо, ми, європейці, нарешті навчимося ходити самі.