Рівень демократії у світі впав до історичного мінімуму

Economist Intelligence Unit (EIU) щорічно проводить таке дослідження з 2006 року. Цього разу він оцінив 167 країн і територій за шкалою від нуля до десяти за п’ятьма критеріями:

• виборчий процес і плюралізм;
• функціонування уряду,
• [свобода] політичної участі,
• політична культура
• громадянські свободи.

Надалі країни були згруповані за чотирма категоріями: держави з повноцінною демократією, недосконалі демократії, перехідні режими та авторитарні режими.

Найдемократичніша країна, що утримує цю позицію 16 років поспіль — Норвегія, яка отримала найвищий показник з результатом 9,81. Останнє місце в рейтингу посів Афганістан, набравши лише 0,25 бала (утримує останню сходинку з 2021 року).

При цьому глобальне середнє значення Індексу демократії у світі впало до нового рекордно низького рівня — 5,17 порівняно з 5,55 у 2015 році. Зараз лише 6,6% населення світу живуть в умовах повноцінної демократії, порівняно з 12,5% десять років тому, констатує The Economist. А значна частина світового населення — приблизно кожні двоє з п’яти людей — живуть в умовах авторитарного правління.

Після Норвегії друге й третє місце в рейтингу посіли Нова Зеландія та Швеція. За ними в десятку увійшли Ісландія, Швейцарія, Фінляндія, Данія, Ірландія, Нідерланди, Люксембург.

Україна в рейтингу опинилася на 92-му місці (4,9 бали) як «перехідний» або «гібридний» режим. Такий статус, як підкреслюють укладачі рейтингу, обумовлюють умови воєнного стану, що діє в Україні. Серед них — централізація влади та зменшення ролі парламенту та уряду, а також вимушене скасування виборів. Водночас фахівці EIU визнають, що наразі організація вільних та справедливих виборів в Україні була б неможливою.

Приблизно половина населення світу живе в країнах, де минулого 2024 року відбулися вибори. На них було подано близько 1,65 мільярда голосів виборців у більш ніж 70 країнах. І хоча формально це найбільша кількість виборів за один рік, зростанню демократії у світі це не посприяло, як свідчать результати рейтингу.

Адже, наприклад, у Росії (2 бали, 150 місце зі 167) «чергові фіктивні вибори», як пишуть укладачі рейтингу, забезпечили Володимиру Путіну вже п’ятий «президентський» термін. В інших країнах, зокрема в Буркіна-Фасо, Малі та Катарі, вибори були скасовані взагалі. У Пакистані день виборів був затьмарений насильством.

Навіть у Європі, де розташовані дев’ять із десяти найбільш демократичних країн, спостерігалося помітне зниження демократії. Франція була понижена від статусу «повноцінної демократії» до «недосконалої». Це відображає погіршення показників довіри до уряду після того, як за підсумками дострокових виборів у Франції не вдалося забезпечити законодавчу більшість жодній партії чи блоку в парламенті, а протягом року в країні змінилися чотири прем’єр-міністри.

Румунія також погіршила свої показники в рейтингу після скасування підсумків виборів президента — зокрема на тлі ознак російського втручання у вибори, у тому числі через соціальні мережі та порушення у фінансуванні кампанії проросійського кандидата Келіна Джорджеску.