Росія почала виведення військ з аеропорту Камішлі на тлі зміни влади в Сирії, — медіа

Про це повідомило агентство Reuters.

За даними моніторингових груп, переміщення особового складу та військової техніки з аеропорту Камішлі розпочалося ще минулого тижня. Частина російського контингенту, включаючи важке озброєння, перебазовується на основну авіабазу РФ у Сирії — Хмеймім, що розташована на західному узбережжі Латакії.

Інша частина військ, за попередньою інформацією, взагалі залишає територію країни та повертається до пунктів постійної дислокації в Росії. Попри активну фазу евакуації, очевидці зазначають, що над об’єктом у Камішлі все ще майорять російські прапори, а на злітних смугах залишаються літаки з маркуванням ПКС РФ.

Нинішня ситуація є прямим наслідком зміни політичного ландшафту в Сирії. Новий перехідний уряд під керівництвом президента Ахмеда аль-Шараа протягом січня 2026 року встановив контроль над величезними територіями на півночі та сході країни, які раніше належали курдським «Сирійським демократичним силам» (SDF).

Оскільки офіційний Дамаск прагне відновити повний суверенітет над державними кордонами та аеродромами, перебування російських військових у Камішлі втратило свою колишню доцільність як «буферної сили» між курдами, турками та урядом.

Міжнародні оглядачі вказують на те, що президент Ахмед аль-Шараа веде набагато самостійнішу політику, ніж його попередник Асад. Хоча під час візиту до Москви минулого року він пообіцяв дотримуватися попередніх угод щодо російських баз, сирійська влада дедалі частіше натякає, що іноземна присутність у внутрішніх районах країни більше не потрібна.

Зокрема, видання «Коммерсант» повідомляло, що Дамаск може офіційно попросити РФ залишити Камішлі одразу після остаточного витіснення курдських формувань, оскільки «росіянам там більше немає чого робити».

Скорочення російської присутності на північному сході Сирії також пов’язують із необхідністю Москви концентрувати ресурси на війні проти України. Виведення «елітних підрозділів» з Камішлі дозволяє Кремлю дещо послабити логістичне навантаження, зберігаючи при цьому контроль лише над ключовими об’єктами — авіабазою Хмеймім та морським портом у Тартусі.

Водночас для уряду Шараа це можливість продемонструвати населенню та міжнародній спільноті здатність самостійно контролювати територію Сирії без іноземних протекторатів.