Росія спробувала створити офшорний доларовий резерв у Туреччині. У відповідь США заморозили $2 мільярди

Про це пише The Wall Street Journal.

Декілька великих траншів Росія перевела за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році та збиралася перевести ще більше. Призначенням платежів зазначали фінансування будівництва АЕС «Аккую», яке веде «Росатом». Операції проводили за участю американських банків JPMorgan Chase і Citigroup. На це й звернуло увагу Міністерство юстиції США.

Американські експерти вважають, що будівництво «Аккую» використовували для обходу санкцій США проти російського Центробанку, повідомили WSJ знайомі з ситуацією джерела. Як пише видання, гроші переказували в Туреччину, щоб Кремль мав можливість з їхньою допомогою фінансувати свої ініціативи за кордоном.

США заблокували кілька переказів на суму $2 мільярди. У 2024 році прокурори працювали над можливістю конфіскувати ці гроші як доходи, отримані від ухилення від санкцій, але адміністрація колишнього президента Джо Байдена зупинила ініціативу — боялась погіршення стосунків із Туреччиною. Адже країна — важливий союзник Штатів у питанні обміну полоненими, боротьби з тероризмом, стабілізації ситуації в Сирії та припинення війни в Секторі Гази.

WSJ стверджує, що ідея використати в операції американські банки належала голові Центробанку РФ Ельвірі Набіулліній та іншим російським високопосадовцям. У схемі використовували фінансові інститути, проти яких західні країни не стали запроваджувати санкції, щоб уникнути краху світових ринків.

Таким чином Москва намагалася створити офшорний доларовий резерв для фінансування російських інтересів поза увагою Америки. За планом Кремля, АЕС «Аккую» могла б переказувати гроші російським компаніям з рахунками в найбільшому банку Туреччини Ziraat. У цьому разі не було б необхідності здійснювати транзакції через США.

Туреччина була зацікавлена в цій схемі, бо змогла залучити в країну долари, які вкрай необхідні для боротьби зі зростаючою інфляцією. Мінʼюст США вважає, що до схеми міг бути причетний один із головних помічників президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана — голова Національної розвідки Туреччини Ібрагім Калин. Саме це змусило Вашингтон побоюватися погіршення відносин з Анкарою у разі конфіскації грошей.

У «Росатомі» заявили, що всі переказані кошти нібито використали на будівництво «Аккую».

Раніше повідомлялося, що Туреччина прагне стати провідним постачальником природного газу в Європу на тлі витіснення Росії з цього ринку. Анкара зараз докладає дипломатичних зусиль, аби розпочати відповідний діалог з Брюсселем.