Росія систематично спрямовує ракети та дрони через зону Чорнобильської АЕС, створюючи небезпеку для всієї Європи – генпрокурор

Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко напередодні 40-ї річниці аварії на ЧАЕС в інтерв’ю Reuters.

За словами прокурора, такі дії не мають військового виправдання і спрямовані виключно на залякування та терор. Загарбники свідомо прокладають маршрути крилатих та гіперзвукових ракет, а також ударних дронів через зону відчуження та поблизу інших атомних об’єктів України, зокрема Хмельницької АЕС.

Статистика небезпеки: ракети та дрони біля реакторів

З початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано 35 випадків прольоту російських гіперзвукових ракет «Кинджал» у радіусі близько 20 км від Чорнобильської АЕС або Хмельницької АЕС. У 18 випадках одна й та сама ракета проходила поблизу обох цих об’єктів під час одного польоту.

Щодо дронів-камікадзе, то з липня 2024 року українські радари зафіксували щонайменше 92 випадки, коли російські безпілотники пролітали в радіусі 5 км від захисного саркофага ЧАЕС. Руслан Кравченко наголошує, що реальна кількість таких прольотів значно вища, оскільки військові радари не завжди здатні виявити всі цілі.

Ситуація з ракетами «Кинджал» є особливо тривожною: відомо про три випадки, коли ці ракети падали на землю під час польоту в межах 10 км від Хмельницької АЕС, при цьому жодних ознак їхнього перехоплення українською ППО виявлено не було.

Наслідки та ядерна загроза

Наслідки російської агресії вже відчутні: у лютому минулого року російський дрон влучив у захисний саркофаг Чорнобильської АЕС, пробивши його конструкцію. За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, ремонт цього пошкодження коштуватиме щонайменше 500 мільйонів євро. Фахівці попереджають: без термінових відновлювальних робіт через чотири роки розпочнеться «незворотна корозія» структури, що ставить під загрозу ізоляцію залишків 4-го енергоблока.

Українські прокурори під час розслідування встановили, що удар дрона по саркофагу, ймовірно, був навмисним, про що свідчить стрімкий кут атаки, характерний для вибухових пристроїв, що прискорюються перед влучанням.

Кравченко підкреслює цинізм російського командування: «Умисні польоти (дронів) з потужною бойовою частиною над ядерним об’єктом є щонайменше вкрай безвідповідальними та вказують на повну зневагу… до безпеки цивільних осіб не лише в Україні, а й у всій Європі».

Реакція світу

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово висловлювало глибоке занепокоєння через військову активність поблизу українських АЕС. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі закликав до «максимальної стриманості» та припинення атак на енергетичну інфраструктуру, яка є ключовою для ядерної безпеки.

Наразі Чорнобильська зона, яка лежить менш ніж за 10 км від кордону з Білоруссю, залишається вразливим коридором, який Росія використовує для спроб обійти українську протиповітряну оборону.