Росія відправила до Китаю першу у 2026 році партію газу з підсанкційного заводу, — Reuters

Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на дані моніторингу суден LSEG.

Перший вантаж цього року прийняв китайський термінал Beihai LNG, розташований у південно-західному регіоні Гуансі. Для транспортування палива було задіяно газовоз Buran, який ще 25 грудня минулого року завантажився на плавучому сховищі Saam поблизу Мурманська.

Оскільки взимку навігація Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя РФ є обмеженою для звичайних суден, танкер був змушений обрати набагато довший шлях через Суецький канал.

Проєкт «Арктик СПГ-2», який на 60% належить російській компанії «Новатек», задумувався як один із найбільших у світі заводів із річною потужністю майже 20 мільйонів тонн.

Проте повномасштабне вторгнення Росії в Україну та подальші санкції США суттєво загальмували розвиток підприємства. Через обмеження на постачання технологій та заборону на використання спеціалізованих танкерів льодового класу проєкт зіткнувся з серйозними логістичними проблемами.

За статистичними даними, протягом 2024 року завод зміг відправити 23 партії газу, загальний обсяг яких склав близько 1,3 мільйона тонн. Цікаво, що єдиним покупцем цієї продукції залишається Китай, а розвантаження зазвичай відбувається саме на терміналі Beihai LNG. Це свідчить про те, що Пекін фактично став єдиним «вікном» для реалізації газу з підсанкційного російського об’єкта, використовуючи при цьому значні дисконти на паливо.

Водночас у понеділок, 26 січня 2026 року, стало відомо про нову спробу Росії розширити свої можливості в Арктиці. До заводу «Арктик СПГ-2» прибув перший газовоз льодового класу Arc7 під назвою «Алєксєй Косигін». Це перше судно такого типу, збудоване безпосередньо в Росії на заводі «Звезда».

Завдяки посиленому корпусу та спеціальним гвинтам такі танкери можуть самостійно долати важку арктичну кригу, що теоретично дозволить Кремлю відправляти газ до Азії коротшим шляхом навіть у розпал зими.

Залучення суден власного виробництва є частиною стратегії РФ зі створення «тіньового флоту» для СПГ, подібного до нафтового, що має на меті обійти західні обмеження. Проте аналітики зазначають, що навіть за наявності одиничних суден льодового класу, загальна потужність експорту залишається значно меншою за початкові плани.

Це змушує Росію й надалі покладатися на складну логістику та поодинокі замовлення від китайських партнерів, які готові ризикувати заради вигідних умов постачання.