Росія виграє гонитву за домінування в Арктиці — The Wall Street Journal

Про це пише The Wall Street Journal.

Протягом останнього року російські атомні підводні човни відпрацьовували  пуски крилатих ракет поблизу членів НАТО — Норвегії, Фінляндії та Швеції. Ці навчання відбулися після арктичних військових навчань Північноатлантичного альянсу, які включали морський десант у крижаних морях.

За словами дослідників, Арктика потепліла майже вчетверо швидше, ніж решта планети за останні десятиліття, які називають це явище арктичним посиленням.

За даними Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору, площа морського льоду в Арктиці скоротилася з  2,7 мільйона квадратних миль у 1979 році до 1,7 мільйона квадратних миль у 2024 році. Це означає втрату площі розміром з Аргентину менш ніж за 50 років.

Кількість рейсів Північним морським шляхом неухильно зростає: з менш ніж 20 у 2015 році до майже 100 у 2024 році.

Під час Холодної війни обидві сторони розмістили в регіоні деякі зі своїх найпотужніших систем зброї та спостереження.

Зараз зростальна ворожнеча спонукає Росію та НАТО відновлювати військову присутність в регіоні, оскільки в ньому кожна сторона вбачає зручну точку, з якої можна завдати удару.

У 2023 році Міністерство внутрішньої безпеки США заявило, що здатність Москви зберігати сильну присутність у Північному Льодовитому океані перевищує можливості Вашингтона, послаблюючи безпеку Америки.

Північна Америка не має військової інфраструктури на своїй крайній півночі.

Norad, спільне американо-канадське командування, створене в 1958 році для захисту континенту від радянського нападу, має на меті виявити будь-який майбутній напад з боку Північного полюса. Але його мережа спостереження із супутників, наземних радарів та авіабаз застаріла. Росія та Китай розгортають нові ракети, які можуть літати набагато далі, ніж їхні попередники, досягаючи швидкості, що вп’ятеро перевищує швидкість звуку, що перевантажить існуючі датчики Америки.

США та Канада працюють над модернізацією Norad, замінюючи радіолокаційні системи та модернізуючи оборонні можливості. Канада, яка відстає від більшості членів НАТО у витратах на оборону, нещодавно купила 88 винищувачів F-35 у США, які вона розмістить на північних базах.

“Арктика — це регіон потенційного майбутнього конфлікту”, – заявив командувач Північним флотом Росії Олександр Моїсеєв на нещодавній арктичній конференції в Санкт-Петербурзі, повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС.

Регіон вже є зоною інтенсивної комерційної конкуренції.

США не мають арктичних глибоководних портів для розміщення важких контейнеровозів. Більшість Аляски не має доріг чи залізниць, що ускладнює доступ до Крайньої Півночі.

Канада, з територією в Арктиці, другою після Росії, має лише один глибоководний порт, що забезпечує доступ до Північного Льодовитого океану, і він знаходиться за 500 миль на південь від Північного полярного кола. Аеропорти у віддалених місцях мають злітно-посадкові смуги з утрамбованої землі або гравію, що робить їх непридатними для комерційних вантажних літаків або реактивних літаків.

Наростальна міжнародна ізоляція Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році сприяла зміцненню тісніших зв’язків з Китаєм. Росія все більше відкриває свою арктичну територію для Пекіна, оскільки Пекін підтримує російську економіку та надає обладнання подвійного призначення для зміцнення її збройних сил.

Ця підтримка була помітною в Арктиці, де китайські компанії є значними інвесторами та постачальниками обладнання в російських енергетичних проєктах, включаючи проєкти “Ямал ЗПГ” та “Арктика 2 ЗПГ”.

Росія, своєю чергою, постачає паливо до Китаю, використовуючи свій “тіньовий флот”, за допомогою якого судна здійснюють незаконні поставки російської нафти на ринки Азії. Минулий рік став рекордним за обсягом транзитних вантажів Північним морським шляхом з північно-західної Росії до Берингової протоки, повідомляє “Росатом”, російське агентство, яке контролює цей водний шлях. Майже всі ці вантажі йшли з Росії до Китаю, і більше половини з них становила сира нафта. Загальний обсяг залишається часткою трафіку сирої нафти через Суецький канал: хоча коротша відстань північним шляхом може скоротити час транзиту на два тижні, морський лід залишається перешкодою, попри зменшення льодового покриву.

Президент Трамп нещодавно привернув увагу до регіону, коли запропонував купити Гренландію у Данії, щоб розширити присутність Америки в Арктиці, заявивши: “Нам це потрібно для національної безпеки”. Гренландія розташована стратегічно і багата на рідкісноземельні елементи.

Танення морського льоду полегшує доступ до цих критично важливих мінералів. Але Росія також лідирує у використанні арктичних багатств. Частина її регіонального розвитку почалася десятиліття тому. Арктика Росії вже становить приблизно 10% її валового внутрішнього продукту, включаючи 17% продажів нафти, 80% природного газу та одну третину всього вилову риби.

Аляска становила лише 0,2% ВВП США у 2023 році, а північні території Канади також становили менше 1% економічної діяльності країни.

Росія також заявила про права на ще не нанесені на карту ресурси на арктичному морському дні. Російські військові зібрали географічні докази на підтримку твердження Москви про те, що підводний хребет Ломоносова, на який також претендують Данія та Канада і який потенційно багатий на нафту та природний газ, є частиною російської території. Москва надала карти морського дна, складені військовими та російськими вченими, комісії Організації Об’єднаних Націй, яка розглядає конкуруючі претензії. Попри відсутність рішення щодо права власності на хребет, Росія все частіше проводить випробування, картографуючи морські течії навколо нього та беручи проби ґрунту.

США та Канада планують спільно купити більше криголамів для патрулювання регіону. США мають лише три полярні криголами, один з яких 50-річний, а інший був виведений з експлуатації минулого року після пожежі на борту. Берегова охорона США в грудні придбала вживаний комерційний криголам, плануючи розпочати арктичні операції наступного року.

Росія має три десятки криголамів, багато з яких з ядерним двигуном, що забезпечує більшу потужність і тривале перебування в морі. Китай, найпівнічніша точка якого знаходиться більш ніж за 900 миль від Північного полярного кола, відправив три полярні криголами в регіон минулого року.

Китай давно прагне більшої ролі в Арктиці, де керівництво країни вважає, що танення льоду відкриє економічні можливості, але також збільшить ризики безпеки. У 2018 році Китай оголосив себе “майжеарктичною” нацією та “важливим зацікавленим суб’єктом в арктичних справах”.

Безпека зараз приєднується до торгівлі в авангарді російсько-китайського арктичного співробітництва. Берегова охорона Китаю та Прикордонна служба Росії в жовтні провели своє перше спільне патрулювання в Арктиці. Берегова охорона США, яка спостерігала за двома китайськими та двома російськими кораблями з повітря, заявила, що це було найпівнічніше місце, де кораблі Берегової охорони Китаю коли-небудь були помічені.

У липні два російські та два китайські бомбардувальники пролетіли разом поблизу Аляски, де вони були перехоплені американськими та канадськими винищувачами. Бомбардувальники наблизилися приблизно на 200 миль від узбережжя Аляски і не увійшли в повітряний простір США чи Канади. Офіційні особи США заявили, що це був перший випадок, коли дві країни провели таке спільне патрулювання поблизу Аляски.

У 2023 році кораблі російського та китайського флотів спільно патрулювали поблизу Аляски, що вважалося найбільшою подібною флотилією, яка наблизилася до американських берегів, хоча вони не входили до територіальних вод США.

Китай і Росія зараз мають “всеосяжне” арктичне співробітництво, зазначив Лю Ненг’є, доцент Сінгапурського університету менеджменту, який досліджує полярне право. “Це ресурси, це судноплавство, це наукові дослідження, це військові навчання”, — сказав він.