Про це пише CNN.
Видання зазначає, що коли минулого місяця в Уайтхоллі зібралися провідні експерти з оборони, військові, представники НАТО, урядовці та оборонні аналітики, їхній висновок був однозначним і тривожним: ані Велика Британія, ані її союзники наразі не готові до великої війни, яка, за оцінками розвідки, може розпочатися вже у середньостроковій перспективі.
“Це були не панікери й не політичні радикали. Це люди, чия професія — дивитися на реальність без ілюзій. Їхня оцінка ґрунтується на переконанні, яке дедалі частіше звучить у розвідках західних країн: Росія системно готується до можливого прямого конфлікту з Європою”, — йдеться у статті.
Стримування через готовність перемогти
Експерти сходяться в одному: єдиний спосіб не допустити такої війни — переконати Москву, що у разі зіткнення Європа здатна перемогти.
Для цього недостатньо просто збільшити оборонні бюджети, хоча це й критично важливо після десятиліть хронічного недофінансування армій. Потрібна зміна мислення. І не лише в урядах, а й у суспільствах.
Європейським лідерам доведеться сказати своїм громадянам неприємну правду: епоха, коли війна здавалася чимось далеким і немислимим, завершилася. І хоча суспільства, за оцінками експертів, психологічно вже готові до цієї розмови, багато урядів досі не наважуються її почати.
Гібридна війна вже триває
Серед фахівців дедалі ширший консенсус: Росія вже веде гібридну війну проти Заходу. Йдеться не лише про Україну, а про диверсії, кібератаки, дезінформаційні кампанії та саботаж критичної інфраструктури в багатьох країнах Європи.
Експерти вказують на численні інциденти: порушення повітряного простору НАТО російськими літаками та безпілотниками, систематичне глушіння GPS у Балтійському регіоні, атаки на енергетичну та транспортну інфраструктуру. Москва традиційно заперечує свою причетність, але кількість доказів лише зростає.
Ці дії вже змінюють суспільне сприйняття загрози. Людей особливо лякають інциденти з дронами поблизу аеропортів — дедалі частіше звучить думка, що питання не в тому, чи станеться катастрофа, а коли.
Балтія живе з відчуттям зворотного відліку
У країнах Балтії сценарій прямого нападу розглядають як питання кількох років. Багато експертних оцінок сходяться на тому, що потенційне «вікно небезпеки» припадає на 2027–2028 роки.
Це усвідомлення змусило НАТО розробити плани оборони Балтійського регіону. Але, як визнають аналітики, проблема полягає не в паперових стратегіях, а в їх реалізації.
Плани існують, цифри прораховані, але ресурси під них часто залишаються гіпотетичними. Європейські уряди досі планують оборону, виходячи з того, чого хотіли б мати, а не з того, що реально є.
Британський випадок: часу менше, ніж здається
У Великій Британії стратегічний огляд оборони чітко вказав на необхідність масштабної перебудови: від зміцнення армії й резервів до підготовки цивільної оборони, медицини, промисловості та економіки до воєнного режиму.
Проблема, за словами експертів, не в нестачі аналітики, а в політичній волі. За нинішніх темпів підготовки Британії знадобиться до десяти років, щоб бути готовою до повномасштабної війни. Водночас розвідка говорить про горизонт у три–п’ять років.
Кінець «дивідендів миру»
Після 1945 року Європа пережила безпрецедентно довгий період миру. Це дозволило спрямовувати ресурси на соціальні програми, економічний розвиток і комфорт громадян, покладаючись на безпекову парасольку США.
“Але ця модель дала тріщину одразу з двох боків: повномасштабне вторгнення Росії в Україну та чіткий сигнал із Вашингтона, що Європа більше не може беззастережно покладатися на США”, — пише CNN.
У відповідь більшість країн НАТО різко збільшили оборонні витрати. Майже всі члени Альянсу наближаються до планки 2% ВВП, а нова ціль — 5% до 2035 року — уже викликає серйозні сумніви з огляду на бюджетний тиск і політичну непопулярність таких рішень.
Суспільство як ключовий фактор
Головна проблема — не лише в грошах. Це питання готовності суспільств прийняти нову реальність: можливі жертви, службу в резерві, скорочення соціальних витрат.
Опитування показують, що більшість європейців усвідомлюють ризики й вважають безпеку пріоритетом. Але готовність іти на особисті жертви сильно відрізняється залежно від країни.
“На сході Європи — у Польщі, країнах Балтії, Скандинавії — загроза відчувається гостріше. Там активніше відновлюють призов, цивільну оборону, інформують населення про дії у разі війни. У країнах із нижчим рівнем довіри до держави цей процес іде значно складніше”, — підкреслюється у статті.
Експерти наголошують: готовність людей захищати країну напряму залежить від того, чи відчувають вони, що держава працює для них.
Європа на роздоріжжі
Європа стоїть перед вибором, який визначить її безпеку на десятиліття вперед. Або континент визнає, що світ після 2022 року змінився назавжди, і почне діяти відповідно, або ризикує зіткнутися з війною, до якої знову виявиться неготовим:
“Тінь Росії над Європою вже не символічна. Вона стає дедалі матеріальнішою. І часу, щоб відвести її, стає все менше”.
Тим часом Фінські прикордонники посилюють підготовку на тлі загрози з боку Росії. Навчання проводять у Лапландії поблизу фінсько-російського кордону, зокрема за сценаріями збройного вторгнення.