Росії загрожує інфляційний шок, удари по НПЗ зірвали плани Кремля, — Bloomberg

Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.

Минулого тижня в одній показовій розмові один з її заступників Олексій Заботкін, коли законодавці закликали його надати допомогу бюджету та бізнесу, пообіцяв лише “збалансоване рішення”, яке враховуватиме “всю доступну інформацію”.

Таким чином, думки економістів щодо результатів п’ятничної зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін.

Центральний банк оголосить своє рішення о 13:30 за московським часом, а потім о 15:00 відбудеться брифінг.

“Нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок”, – сказав головний економіст московської компанії “Ренесанс Капітал” Андрій Мелащенко.

Він вважає, що центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.

Після короткочасного зближення з цільовим показником Банку Росії в 4%, інфляція знову зросла. Видання зазначає, що частково це пов’язано з закінченням сезонних факторів, таких як літнє зниження цін на фрукти та овочі, а також згасанням впливу зміцнення рубля.

Однак більшою провиною є дефіцит палива. Оскільки Кремль виявляє мало інтересу до переговорів про припинення війни, яку він розпочав у 2022 році, Україна посилює удари по енергетичній інфраструктурі, включаючи нафтопереробні заводи, нафтопроводи та морські термінали.

Ціни на бензин зросли на 3% у вересні та зросли ще на 2% цього місяця.

Ситуація погіршує і без того нестабільні перспективи інфляції. Центральний банк очікує, що вищі збори за утилізацію імпортних автомобілів обмежать доступність таких транспортних засобів, і оцінює, що план підвищення податку на додану вартість до 22% з 20% у 2026 році – для фінансування зростаючих витрат на оборону – додасть 0,6-0,8 процентного пункту до зростання споживчих цін.

Такі ініціативи ризикують підірвати зниження сприйняття домогосподарствами майбутньої інфляції, потенційно зменшуючи можливості для пом’якшення політики.