Ровер, лайба, бісіклєтка: як називають велосипед у різних регіонах України

Одні люди кажуть ровер, інші – біціглі, а у бабусь і дідусів це веломашина. Сьогодні з вітерцем проїдемося по діалектних назвах велосипеда та з’ясуємо, як іменують цей транспортний засіб у різних регіонах України. Отже розгортаємо мовну мапу.

Варіанти «велосипед» та скорочені «велик» або «велік» є найбільш розповсюдженими. Побутують на півночі, сході, півдні та в центрі нашої країни. Лексема примандрувала з французької, де vélocipède має буквальний переклад «швидкими ногами». Іменник витворився на початку ХІХ століття. Простежуємо зв’язок із латинськими лексемами velox, velōcis – «швидкий» та pēs, pedis – «нога».

Лісопєд або Лісапєд. Це слово в різних регіонах може вимовлятися й писатися як із літерою Д вкінці, так із буквою Т. Найчастіше його почуємо на півночі Сумщини, Чернігівщини, Київщини й Житомирщини. Активно використовують такий варіант на Хмельниччині, Вінниччині, Одещині, Запоріжжі. Що цікаво, існує ще й співзвучний фемінітив – Лісапєда. Так зокрема кажуть в окремих населених пунктах Київської області.

Веломашина – побутує думка, що лексема витворилася у ХХ столітті в середовищі спортсменів та активної молоді. Тут проглядається злиття іменників «велосипед» і «машина». Якщо згадати, що з латинської velox означає «швидкий», то отримаємо дослівно «швидка машина». Саме на веломашинах їздять на Харківщині, Луганщині, Одещині, Житомирщині та подекуди на Київщині.

 

Ровер – цей варіант заполонив фактично весь захід України, зокрема Рівненську, Волинську, Тернопільську, Львівську та Івано-Франківську Області. Дуже цікавою є історія походження слова. Британська фірма, яка першою в 1887-му році розгорнула широке виробництво велосипедів з двома колесами однакового розміру, мала назву Rover. Англійське дієслово «rove» (роув) означає «блукати». А ровер – це мандрівник; той, хто мандрує, блукає. І саме велосипеди фірми «Ровер» першими з’явилися в Польщі й на заході України, тому за цим транспортним засобом закріпилася така територіальна назва.

Біціглі – так говорять на Закарпатті. Лексема походить від англійського bicycle – дослівно «два цикли», тобто «два кола», «два колеса».

Бісіклєтка  – можемо почути на Кременнеччині. Це Тернопільська область, волинські етнічні землі.

Колесо або Кола  – цей варіант є максимально локальним та побутує в окремих населених пунктах Чернівецької області. Назва прямо вказує на головну деталь велосипеда – колесо.

Лайба чи Лайбик  – унікальний діалектизм, поширений на Харківщині, Сумщині, Луганщині й Донеччині. Загалом у переносному значенні цим словом окреслюють щось велике та незграбне, таке собі одоробло. Лексему запозичили у фінів, бо фінською мовою laiva — це судно, корабель, човен. І дійсно, лайбою спершу іменували великий парусний човен. Очевидно, асоціація з його поганою маневровістю. Потім лайбою почали називати будь-який транспортний засіб. Тепер же лише велосипед.

Чермет – можна почути в Оржицькому районі на Полтавщині. Загалом «чермет» – це розмовний варіант, скорочена форма словосполучення «чорні метали». Тобто маємо вказівку на те, з чого зроблений велосипед.

Отже любімо наше локальне, територіальне слово, не забуваймо, як говорять на нашій малій Батьківщині, та борімося за існування української мови!

Автор: Ірина Коваленко