Розслідування NYT показало, що адміністрація Зеленського системно послаблювала нагляд і відкривала шлях до корупції

Відповідне розслідування опублікувало видання The New York Times.

Журналісти встановили, що українська влада протягом останніх років підривала роботу наглядових рад державних компаній, які мали запобігати корупції та забезпечувати контроль над використанням міжнародної допомоги. Це дозволило прокладати схеми зловживань у ключових державних структурах, зокрема в «Енергоатомі», «Укренерго» та Агентстві оборонних закупівель.

Після початку повномасштабної війни західні партнери вимагали посилити контроль над фінансами та управлінням держпідприємств. Проте адміністрація президента Володимира Зеленського, як з’ясували журналісти, систематично нейтралізувала ці механізми.

Уряд заповнював наглядові ради лояльними людьми, залишав ключові місця вакантними або затягував їх формування. У деяких компаніях статути переписували так, щоб уряд отримував більше повноважень і міг ухвалювати рішення без участі незалежних директорів.

Корупційний скандал в «Енергоатомі» та паралізована наглядова рада

У справі про розкрадання приблизно 100 млн доларів у «Енергоатомі» слідство встановило, що механізми контролю фактично не працювали. Журналісти наголошують: саме уряд Зеленського заблокував роботу ради директорів компанії, залишивши одне місце вакантним і тим самим позбавивши раду кворуму.

Попри це влада поклала провину за корупцію саме на наглядову раду. Прем’єр-міністр після скандалу заявила про «недостатній контроль» з боку ради, а всіх її членів було звільнено.

Втручання в роботу «Укренерго» та усунення керівництва

Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що адміністрація Зеленського ще до війни намагалася нав’язати компанії призначення людей без необхідного досвіду. Ситуація загострилася після вторгнення: політичний тиск з боку міністра енергетики Германа Галущенка зріс, а наглядова рада втратила більшість через відставку іноземних членів та невиправдану затримку з призначенням нових.

У підсумку Кудрицького було звільнено за голосуванням, яке стало можливим після переходу одного з іноземних членів ради на бік урядових представників. Двоє інших членів ради подали у відставку на знак протесту, назвавши звільнення політичним.

Підрив нагляду в Агентстві оборонних закупівель

Агентство створювали під тиском донорів, але воно працювало з неповним складом ради або взагалі без неї, витрачаючи мільярди доларів міжнародної допомоги.

Перша керівниця агентства Марина Безрукова стверджує, що відсутність ради робила її вразливою до політичного тиску. Вона відмовилася підписувати контракти, які вважала сумнівними, після чого стала мішенню для критики. Коли ж наглядова рада нарешті зібралася й продовжила її контракт, Міноборони переписало статут агентства, позбавивши раду ключових повноважень.

Після цього членів ради було замінено, а Безрукову усунено з посади.

Політичні наслідки та реакція Заходу

Європейські партнери роками закривали очі на втручання Києва в систему корпоративного управління, вважаючи підтримку України в війні пріоритетною. Але тепер корупційні скандали ставлять під загрозу і довіру донорів, і плани України щодо вступу в ЄС та НАТО.

У звіті, підготовленому на замовлення Єврокомісії, прямо вказано на «сталий політичний тиск» та блокування роботи наглядових рад як один із критичних ризиків.

Попри публічні заяви про боротьбу з корупцією, уряд Зеленського, за висновками NYT, послідовно усував бар’єри контролю та закріплював вплив над держкомпаніями в умовах війни.

Нагадаємо, після скандального розслідування про корупцію в Енергоатомі український уряд розпустив наглядові ради ключових енергетичних компаній і доручив Міністерству оборони провести аналогічну процедуру на оборонних підприємствах.