Сергій Жадан отримав польську премію імені Єжи Гедройця і виступив із потужною промовою

Сергій Жадан став лауреатом престижної польської премії, яку з 2001 року вручає провідне польське суспільне-політичне видання Rzeczpospolita. Вона названа на честь Єжи Гедройца (1906−2000) — польського публіциста, політика, громадського діяча, засновника і головного редактора культового журналу Kultura (Париж), найвпливовішого польського видання у вигнанні. Також він був активним прихильником польсько-української співпраці.

Член журі премії Гжегож Гауден у вітальному слові зазначив, що Сергій Жадан та інші сучасні українські письменники є підтвердженням віри Єжи Гедройця в те, що Україна вистоїть.

«Москва програла боротьбу за душу України саме завдяки новому поколінню блискучих письменників і поетів. Сергій Жадан — один із них, один із найвидатніших. Він та інші сучасні українські письменники є підтвердженням глибокої віри Єжи Ґедройця в те, що Україна вистоїть і відродиться. І вона відродилася!», — наводить слова Гаудена PEN Україна.

Сергій Жадан у соцмережах подякував організаторам і журі за нагороду, і зазначив, що зараз дуже важливо орієнтуватись на таких людей як Гедройц. Також Жадан опублікував текст своєї промови на врученні.

У промові український письменник і військовослужбовец нагадав слова Єжи Гейдроца, який говорив, що Росія за будь-яку ціну намагатиметься зберегти свою імперію впершу чергу через поглинання України. І наголосив, що Центральна і Західна Європа, включно з Польщею, теж перебувають під загрозою.

«Російський шовінізм, російський реваншизм, загалом концепція „русского мира“ не передбачають існування незалежної України, відповідно — для сьогоднішньої Росії природнім і необхідним є винищення всього українського, винищення України як такої. Втім, слід визнати очевидне — це стосується не лише України. Росія розглядає як потенційного ворога всю Центральну та Західну Європу. І добре було б, якби цю незворотню і реальну загрозу з боку російського імперіалізму відчували не лише народи Балтії, які бачать російських військових на своєму кордоні, а й поляки, які мають поміж собою й російськими танками українське військо, яке ці танки стримує», — зазначив Жадан.

Він наголосив, що європейські і американські інтелектуали не праві в тому, що намагаються торгуватися і ставити знак рівності між агресором і жертвою.

«Добре було б, якби світ нарешті зняв рожеві окуляри і побачив очевидне — велика, глобальна війна, війна, що ламає весь усталений світовий порядок, війна, що втягує в свою орбіту країни та народи — набагато ближче, аніж цього хотілося б. Щоби відчути цю війну, достатньо перетнути польсько-український кордон. Там Третя світова перестає бути метафорою, перестає бути терміном із політології. Там війна є реальністю вже майже дванадцять років. Інша річ, що завдяки українцям європейці мають розкіш цю війну не помічати. Проте наскільки етичним є подібне неприйняття реальності?».

Він зазначив, що гуманістичні концепції ХХ століття не працюють, вони виявилися «безсилими перед старим банальним злом».

«Воно так само, як і сто років тому, користується з людської безвідповідальності та нечесності, жадібності, самозакоханості та егоїзму. А ще з людських марнославства та легковірності. Зло не лише лякає – дуже часто воно приваблює. Чи, щонайменше, заворожує, примушуючи цілком адекватних і порядних людей, людей, що вважають себе обізнаними й поінформованими, прагматичними і емпатійними, переступати в своїх висловах, заявах та діях межі елементарної порядності, приймаючи зло як даність та неуникненність».