Що відбувається, коли помирає Папа Римський. Протокол, похорон, конклав і нововведення, запроваджені Франциском

Про це пише Corriere della Sera.

Найважливіші етапи — від підтвердження смерті до поховання і виборів нового папи

Констатація смерті

Перш за все, факт смерті папи має засвідчити камерленго — кардинал, відповідальний за фінансові справи Святого Престолу та управління в період, відомий як sede vacante (вакантний престол), — у присутності двох осіб: керівника літургійної служби та секретаря-канцлера Апостольської палати.

Раніше, згідно з традицією, камерленго тричі звертався до понтифіка його хрещеним ім’ям та стукав йому по чолі срібним молоточком. Якщо не було відповіді, він виголошував фразу Vere Papa mortuus est («Папа справді помер»). Цей обряд використовувався до 1878 року, до смерті Пія IX.

Останні десятиліття смерть понтифіка засвідчує лікар. Латинську формулу повідомляють камерленго в офіційному свідоцтві про смерть, яке складає Апостольська канцелярія — з цього моменту розпочинається період sede vacante.
З 2019 року камерленго є кардинал Кевін Джозеф Фаррелл.

Поширення новини по світу

Після підтвердження смерті папські покої та кабінет опечатуються. Камерленго повідомляє про подію вікарію Рима, який офіційно оголошує її світу.

Напівзакриваються бронзові двері собору Святого Петра, дзвонять дзвони. Якщо папа помер поза межами Риму, кардинали повинні організувати повернення тіла до Ватикану для поховання у соборі Святого Петра.

Поховальні ритуали

Тіло папи переносять у Сикстинську капелу, де його бальзамують і одягають у священні ризи — білу мітру, червону мантію, білий паллій з чорними хрестами.

Тіло три дні виставляється на катафалку для поклоніння. Кардинали повинні знищити Рибальську перстень (символ понтифікату) та свинцеву печатку. Починаючи з понтифікату Івана Павла II, перстень «анулюють» простим подряпанням.

Похоронна меса — Missa poenitentialis — відбувається в соборі Святого Петра за участі делегацій з усього світу. Останнім часом похорони проводять на площі перед собором через велику кількість вірян.

Тіло мали ховати у трикратну труну: з кипариса, свинцю й горіха. Однак Папа Франциск відмовився від цього. Лицем вниз тіло покривають шовком. Могила — у гротах під базилікою Святого Петра. Але не всі папи поховані там:

• Григорій XII (1406–1415) — в Реканаті,

• Бенедикт XII та Іоанн XXII — в Авіньйоні,

• Григорій X — в Ареццо.

«Тиха революція» Франциска

У квітні 2024 року було оприлюднено новий документ — Ordo Exsequiarum Romani Pontificis, що визначає сучасні норми папського поховального ритуалу. Його перша редакція була затверджена Іваном Павлом II у 1998 році.

Франциск запровадив важливі зміни:

• Тіло понтифіка більше не виставлятиметься на катафалку, а в простій дерев’яній відкритій труні — «зі гідністю, як у кожного християнина».

• Скорочено кількість нічних чувань до одного.

• Скасовано церемонію закриття труни.

• Дозволено поховання поза межами Ватикану.

Сам Франциск просив поховати його в базиліці Санта-Марія-Маджоре, де він молився ще до свого понтифікату: «У кімнаті, де зберігалися свічники. Це саме те місце… Мені підтвердили, що все готово».

На шляху до конклаву

Що відбувається після відспівування
Як сказано в 37-й главі апостольської конституції Universi Dominici Gregis, щоб розпочати вибори нового понтифіка, необхідно дочекатися щонайменше 15 днів з моменту смерті Папи. Це потрібно для того, щоб усі відсутні кардинали встигли прибути до Рима для участі в конклаві.

Далі зазначено: «Я залишаю за Колегією кардиналів право прискорити початок конклаву, якщо достеменно відомо, що всі кардинали-виборці вже присутні, а також відкласти вибори ще на кілька днів, якщо на те є серйозні підстави. Проте по завершенні максимум 20 днів від початку sede vacante усі присутні кардинали зобов’язані розпочати процес виборів».

Марка з обмеженим терміном дії

Як цікавий факт: після смерті понтифіка Ватиканська пошта випускає спеціальні марки, на яких зображено герб Святого Престолу з двома схрещеними ключами святого Петра.
Золотий ключ символізує владу понтифіка зв’язувати та розв’язувати духовні сили, а срібний — земну духовну владу.

Дія цих марок обмежена періодом sede vacante і закінчується із виборами нового Папи Римського.