Сі Цзіньпін зосередив повний контроль над армією Китаю та одноосібно визначає курс щодо Тайваню

Голова КНР Сі Цзіньпін після серії звільнень і розслідувань у вищому керівництві Народно-визвольної армії зосередив у своїх руках повний контроль над військом, пише The Wall Street Journal.

Протягом останніх років китайське керівництво усунуло або відсторонило більшість найвищих військових командирів, призначених самим Сі під час попередньої ротації. З шести ключових генералів Центральної військової ради п’ятеро втратили посади через антикорупційні справи або внутрішні розслідування.

Такі рішення зруйнували систему колективного ухвалення рішень у військовому керівництві. За оцінками аналітиків, нині стратегічні питання — зокрема сценарії дій щодо Тайваню — фактично не обговорюються на рівні армійської верхівки, а формуються безпосередньо політичним керівником країни.

Офіційно чистки пояснюють боротьбою з корупцією та «відновленням дисципліни». Водночас експерти зазначають, що під усунення потрапили навіть близькі соратники Сі, що свідчить про прагнення усунути будь-які альтернативні центри впливу або внутрішні сумніви щодо військових планів.

Тиск на Тайвань зростає

На цьому тлі Китай продовжує активний тиск на Тайвань без прямого початку війни. Йдеться про масштабні військові навчання навколо острова, демонстрацію блокадних сценаріїв, кібероперації, економічний і дипломатичний тиск. Така стратегія розглядається як спроба змусити Тайбей піти на поступки без відкритого збройного конфлікту.

Аналітики наголошують, що концентрація військової влади в руках однієї особи знижує роль професійної військової оцінки та підвищує ризик помилкових рішень. Водночас це не означає негайної підготовки до війни — навпаки, внутрішні чистки тимчасово послаблюють боєготовність командної вертикалі.

У США та серед союзників у регіоні уважно стежать за змінами у керівництві китайської армії. Там вважають, що відсутність внутрішніх стримувальних механізмів у Пекіні може зробити кризу навколо Тайваню менш передбачуваною.

Контекст

Китай вважає Тайвань своєю територією та не відмовляється від силового сценарію «возз’єднання». Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Пекін діє обережніше, роблячи ставку на тиск без прямої війни. Водночас концентрація влади в руках Сі Цзіньпіна посилює залежність майбутніх рішень від його особистих оцінок, а не від колективного військового аналізу.

Нещодавео Тайвань заявив про “вирішальний 2026 рік” на тлі військових навчань Китаю. Тайвань рішуче налаштований захищати свій суверенітет та посилювати оборону перед обличчям зростаючої експансії Китаю після того, як Пекін обстріляв острів ракетами в рамках військових навчань.