Categories: Без рубрики

Склади під ударом: чому з магазинів зникають товари

Російські атаки на розподільчі центри та логістичні потужності спричинили перебої з постачанням окремих товарів у торговельні мережі. Водночас системного дефіциту продукції немає — проблема передусім у зруйнованій логістиці.

Удари по розподільчих центрах Fozzy Group та Novus, а також по потужностях окремих виробників і постачальників призвели до тимчасового скорочення асортименту молочної продукції та тютюнових виробів у мережах «Сільпо», «Фора» та інших магазинах.

Основні наслідки ударів РФ по логістичним об’єктам компаній з’ясовувало «РБК-Україна».

Масштаби руйнувань

За даними Expandia, від початку повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено близько 1,05 млн кв. м складських площ, із яких приблизно 750 тис. кв. м припадає на Київський регіон.

Лише на початку серпня на Київщині було виведено з ладу близько 100 тис. кв. м комерційних площ.

Які товари зникають із полиць

Найпомітніші перебої стосуються молочної продукції та тютюнових виробів. Постраждали, зокрема, виробничі й розподільчі потужності Danone, Lactalis та Яготинського молокозаводу дитячого харчування.

Проблеми виникли й із постачанням тютюнової продукції. У Japan Tobacco International заявили, що знищення розподільчих центрів змусило компанію та торговельні мережі перебудовувати логістичні процеси. У Philip Morris Ukraine також повідомили, що частину магазинів уже вдалося забезпечити продукцією, а для інших шукають альтернативні канали постачання.

Найбільш вразливими залишаються товари з коротким терміном придатності — молочні продукти, охолоджене м’ясо та риба, дитяче харчування. Для них критично важливою є безперервна холодильна логістика.

Напередодні для оцінки наявного дефіциту товарів знімальна група Київ24 оглянула столичні магазини мереж «Сільпо», «Фора», NOVUS та АТБ. Раніше зазначені компанії повідомляли про тимчасові перебої з постачанням товарів.

Чому виробники не можуть просто возити товар напряму

Одним із можливих рішень є доставка продукції безпосередньо від виробника до магазинів, оминаючи пошкоджені розподільчі центри. Однак повністю перейти на таку модель бізнес не може.

За оцінкою Спілки молочних підприємств України, близько 75% виробників не мають достатнього автопарку та персоналу для доставки продукції до тисяч торговельних точок.

Для самих магазинів це також означало б значне збільшення навантаження: більше автомобілів, постачальників, операцій із приймання товару та потребу в додаткових складських площах.

Тому прямі поставки можуть частково компенсувати втрати на окремих маршрутах, але не здатні повністю замінити розподільчі центри.

Постачальники та мережі шукають нову модель

Руйнування логістичних вузлів загострило питання розподілу витрат і ризиків між виробниками та торговельними мережами.

За даними Спілки молочних підприємств України, окремі мережі вимагають від постачальників повної компенсації логістичних ризиків. Для виробників це може стати стимулом шукати інших дистриб’юторів, змінювати канали збуту або збільшувати експорт.

Для покупців наслідком таких перебоїв може стати тимчасове скорочення асортименту, заміна окремих брендів та потенційне подорожчання товарів через збільшення вартості доставки.

Водночас учасники ринку наголошують: йдеться саме про проблеми з доставкою, а не про припинення виробництва.

Чого бізнес очікує від держави

Учасники ринку закликають державу запровадити точкові заходи підтримки. Серед пропозицій — коригування акцизу на знищену до реалізації продукцію, спрощення переміщення товарів із пошкоджених складів, логістичні субсидії та страхування воєнних ризиків.

Також бізнес пропонує активніше використовувати залізничні та сухопутні маршрути через Румунію і Польщу, а також спростити доступ до складської інфраструктури.

Водночас економіст Олег Устенко вважає, що розраховувати на масштабну державну фінансову підтримку не варто через обмеженість і бюрократичність наявних програм.

Чого чекати покупцям

Найближчим часом у магазинах можуть зберігатися локальні перебої з окремими категоріями та брендами, передусім із продукцією, яка потребує складної або холодильної логістики.

Однак наразі ситуація не свідчить про системний дефіцит продуктів. Основна проблема — у розриві ланцюгів постачання після пошкодження ключових складських і розподільчих центрів.

Швидкої повноцінної заміни таким центрам немає, тому стабілізація асортименту залежатиме від відновлення складської інфраструктури, створення альтернативних логістичних маршрутів та здатності ритейлерів і виробників перерозподілити товарні потоки.

Recent Posts

У Сумах через удар російських КАБів загинули двоє людей, серед них 16-річна дівчина

Внаслідок ворожого удару КАБами по Сумах у неділю загинули двоє людей, серед яких 16-річна дівчина,…

5 години ago

У Голосіївському районі Києва дрон влучив в адмінбудівлю

У Голосіївському районі Києва ворожий БпЛА влучив у 4-поверхову адміністративну будівлю.

5 години ago

У Польщі пропонують розмістити на своїй території завод із виробництва ракет до Patriot

Польща готова розмістити на своїй території завод із виробництва ракет до систем протиповітряної оборони Patriot,…

5 години ago

Сербія надала громадянство українському екснардепу-втікачу Новинському

Сербія надала громадянство колишньому українському нардепу від "Опозиційного блоку" Вадиму Новинському, підозрюваному в державній зраді.

6 години ago

РФ повністю зруйнувала склад найбільшого виробника морозива в Україні

Унаслідок російської атаки безпілотниками 5 вересня в Житомирі був повністю зруйнований охолоджувальний склад компанії "Рудь",…

6 години ago

Глава МЗС Німеччини поінформував Україну про деталі зустрічі з Лавровим

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з німецьким колегою Йоганном Вадефулем після…

6 години ago