Словенія проведе два референдуми щодо оборони та членства в НАТО

Про це повідомляє «Балканський оглядач».

Четвертого липня депутати схвалили пропозицію «Левиці» з невеликою перевагою: 46 голосів «за» та 42 «проти» при загальній кількості 90 місць у парламенті. Цікаво, що правляча ліберальна партія «Рух за свободу» прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба проголосувала проти ініціативи, тоді як партнери по урядовій коаліції – Соціал-демократи та «Левиця» – її підтримали. Лівих також підтримали обидві право-консервативні опозиційні партії – «Словенська демократична партія» (SDS) Янеза Янші та «Nova Slovenija – Krščanski demokrati» (NSi).

У своїй пропозиції щодо референдуму «Левиця» стверджує, що виділення понад 20 мільярдів євро на військове обладнання протягом наступного десятиліття є невиправданим, особливо коли майбутні соціальні, економічні чи кліматичні кризи вимагатимуть більших інвестицій у добробут людей та інфраструктуру. За оцінками партії, уряд наразі витрачає близько 2,1 мільярда євро щорічно на оборону.

Питання, яке винесуть на референдум, звучить так: «Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до трьох відсотків ВВП щорічно до 2030 року, що наразі становить приблизно 2,1 мільярда євро?».

За кілька днів до голосування в парламенті уряд ухвалив резолюцію, у якій зазначалося, що проведення референдуму суперечитиме національним інтересам безпеки та оборони Словенії. Проте цю думку не підтримали міністри від соціал-демократів та лівої партії.

«Менш ніж через годину після парламентського голосування щодо консультативного референдуму щодо витрат на оборону, правляча словенська партія „Рух за свободу“ вирішила запропонувати проведення власного консультативного референдуму щодо членства Словенії в НАТО. Це реальне питання, щодо якого громадяни повинні висловитися», – пише «Балканський оглядач». Партія оголосила, що пропозиція буде офіційно подана протягом кількох днів.

«Є лише два шляхи: або ми залишаємося в НАТО та сплачуємо членські внески, або ми виходимо з альянсу. Все інше – популістський обман громадян Словенії», – заявив лідер «Руху за свободу», прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб на офіційному акаунті уряду в X (Twitter).

Він назвав референдум щодо витрат на оборону «ще одним безглуздим референдумом», тоді як, за його словами, референдум щодо членства в НАТО «усуне будь-які сумніви щодо справжньої волі народу».

Президент Словенії Наташа Пірц Мусар закликала парламентські партії не ставити Словенію в незручне становище перед міжнародною спільнотою та провести переговори, щоб уникнути розбіжностей у поглядах з таких важливих питань.

Словенія вступила до НАТО у 2004 році. Вона є однією з небагатьох країн, які не змогли досягти попереднього цільового показника витрат НАТО у 2% ВВП у 2024 році, витративши минулого року на оборону приблизно 1,35% валового внутрішнього продукту. Любляна заявила, що прагне досягти цільового показника до кінця 2025 року, а надалі планується поступово збільшити цю частку до 3% до 2030 року. Проте на саміті НАТО в Гаазі 24 червня Словенія підтримала зобов’язання країн-членів НАТО збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року.

Ізток Презель з Люблянського національного товариства оборони вважає, що Словенія «протягом багатьох років була пов’язана з імунними системами інших країн (НАТО), тому ми не знаємо, наскільки доцільно мати імунну систему». Він описує нейтралітет як альтернативу членству Словенії в НАТО, що є ще дорожчим варіантом, оскільки Словенії довелося б збільшити «витрати на оборону, щоб купити все, що НАТО покривало досі і чим вони нам допомогли досі».

У геополітичному плані, за його оцінкою, Словенія референдумом щодо власної імунної системи відкрила головний фронт у гібридній війні Росії проти ЄС та НАТО.

«Мета Росії — зруйнувати єдність між державами та громадськістю в країнах-членах. Ми щойно стали головним полем бою для російських ботів, тролів та їхніх шпигунських відділень», – зазначив

Нагадаємо, прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб закликав до розширення визначення поняття “витрати на оборону”, що, на його думку, допоможе виконати вимоги США щодо збільшення витрат на безпеку в межах НАТО.