Сміттєві перегони та екофішки. На Київщині школярі заробляють на смітті

Про це пишуть Факти ICTV.

Як розповіла виданню вчителька біології Людмила Дяченко, почалось все  у 2013-му, коли у шкільному коридорі з’явився контейнер для батарейок.

Після батарейок перейшли на папір. В результаті лише за два тижні невелика школа на 320 учнів зібрала тонну паперу. Згодом підключили збір пластикових кришечок з пляшок.

У 2018 році школа взяла конкурс у проекті Zero Waste School, який реалізується Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola, але перша спроба, на підготовку до якої пішло два роки, виявилась невдалою.

Та школярі і учні не опустили рук, а навпаки, стали більше сортувати, проводити активну роботу

Для тих, хто не знає: Zero Waste School – це проект, у якому взяли участь сотні шкіл в Україні. В межах програми школи проходять відбір, а найкращі учасники мають можливість доєднатися до освітніх занять, де спеціалісти діляться кейсами та ідеями: як сортувати сміття, як переробляти, куди його спрямовувати далі та інше.

2019 року Переяславська школа таки потрапила до участі у проєкті Zero Waste School. Організаторам проєкту подавали звіт, де описували свою діяльність, додали фото та публікації зі ЗМІ. В результаті школа потрапила до списку переможців, в якому були 25 шкіл.

Тоді заклад отримав у подарунок від Zero Waste School вкрай необхідний для роздільного збирання прес для пластику.

Цікавість дітей до сортування сміття педагоги підтримують різноманітними інтерактивами на кшталт Сміттєвих перегонів, під час яких команди змагаються у естафеті з сортування сміття тощо.

” Діти діляться на дві команди, яким під час естафет дають різні цікаві завдання. Наприклад, сортування сміття. Команди отримують різні коробки з-під цукерок чи чаю, а вони за короткий час повинні підготувати їх до перероблення. Якщо це коробка, її варто стиснути, відділити усі плівки та інші непаперові елементи, а тоді поміщати у контейнер. Якщо це пляшки, то необхідно відкрутити кришечку, стиснути чи скрутити, закрутити кришечку і помістити в інший контейнер для пластикових пляшок”, – розповіла Людмила Дяченко.

Також у школі придумують екофішки, щоб краще залучити дітей до ініціатив.

Наприклад, для збору пластикових пляшок у Переяславській школі придбали звичайну водогінну трубу діаметром 12 сантиметрів, один кінець якої стирчить на вулиці, а інший веде до контейнера в підвалі. Дітям просто подобається кидати пляшки саме у цю трубу. Перші кілька днів після встановлення вони туди постійно бігали, а контейнер наповнювався за лічені години.

Останні кілька років діти збирають і здають на переробку ще й алюмінієві бляшанки і можуть поділитись «професійними» секретами. Наприклад,  відрізнити пакування, виготовлене із чорного металу, від інших металічних бляшанок, допомагає магніт на контейнері. Кожен самостійно зможе перевірити, чи у нього в руках саме чорний або ж кольоровий метал, адже переробляються вони на різних підприємствах.

Збуває школа відсортоване сміття місцевим підприємцям. Наприклад, днями здали 300 кг макулатури, 105 кг пластику, 139 кг алюмінієвих баночок з-під напоїв, 40 кг склобою і виручили 858 гривень.

Хоча це не великі гроші, проте це допомогло встановити нову систему оповіщення. Тому тепер у них автоматизований дзвінок, музика на перервах та власне радіо.

Нагадаємо, учні київської школи зібрали понад 5 тисяч на лікування онкохворим дітям.

Фото: facebook