Резонансне розслідування американського журналу The New Yorker поставило під сумнів рівень довіри до генерального директора OpenAI Сема Альтмана.
Автори розслідування посилаються на внутрішні документи та службові записки, створені співробітниками OpenAI у різні періоди. Зокрема, серед їхніх авторів називають Іллю Суцкевера та Даріо Амодея, які згодом залишили компанію та заснували власні проєкти у галузі ШІ. У цих матеріалах, за даними журналістів, йдеться про «сукупність ймовірних обманів та маніпуляцій», що викликало занепокоєння серед частини керівництва.
Деякі члени ради директорів OpenAI, як зазначається у публікації, розглядали ці документи як сигнал про потенційні ризики, пов’язані з концентрацією влади в руках однієї особи. У матеріалі підкреслюється, що на тлі стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту роль керівника такої компанії фактично виходить за межі корпоративного управління і може впливати на глобальні процеси, включно з економікою, ринком праці та інформаційною безпекою.
Більше про Альтмана
Загалом The New Yorker опитав близько ста людей, які мали взаємодію з Альтманом: нинішніх та колишніх співробітників та членів правління OpenAI; його конкурентів, друзів та ворогів. Дехто захищав Сема за ділову хватку й уміння “відкинути” суперників, інші – характеризували його як неуважного вченого та істеричного невдаху, охопленого ілюзіями, що програма, яку він створив, якимось чином оживе. Окремі інсайдери були аж надто прямолінійними у своїх діагнозах: один із членів правління OpenAI назвав Альтмана соціопатом і брехуном.
“Він не обмежується правдою. В нього є дві риси, які майже не зустрічаються в одній людині: перша – це сильне бажання подобатись людям, а друга – майже соціопатичне небажання турбуватися про наслідки, які можуть виникнути після його брехні”.
Схожий опис колись наводив для Альтмана Аарон Шварц – відомий програміст та хактивіст, який покінчив з життям у 2023 році. Із Семом він познайомився в Y Combinator, бізнес-акселераторі із Кремнієвої долини. “Тобі потрібно зрозуміти, що Сему не можна довіряти”, – сказав Аарон близькому другу. “Він соціопат. Він зробить, що завгодно”.
Екс-член правління OpenAI Сью Юн надала більш стриманий опис: Альтман нібито “захоплений вірою в себе, тому робить речі, які не мають сенсу в реальному світі”. Він просто не живе в реальному світі.
На момент усунення Альтмана з посади, члени ради директорів OpenAI добре підготувались: The New Yorker пише, що був складений документ на 70 сторінок із доказами того, як Сем перекручував факти у звітах правлінню. На додачу його звинуватили в обмані щодо внутрішніх протоколів безпеки.
Можливо, можна було б розцінити заяви членів правління OpenAI як змову. Однак у брехні Сема звинувачували ще задовго до появи розробника ChatGPT. Старші співробітники Loopt (нині неіснуючого сервісу для обміну геоданими) так само колись просили раду директорів звільнити Альтмана через побоювання щодо відсутності прозорості. Деякі згадували його любов до “перебільшення”, навіть у дрібницях. Один розповів, як Альтман вихвалявся, що він “чемпіон з пінг-понгу”, але зрештою виявився одним із найгірших гравців в офісі.
“Існує розмиття між “Я думаю, що, можливо, зможу цього досягти” та “Я вже цього досяг”, що у своїй найтоксичнішій формі призводить до Theranos (шахрайського стартапу Елізабет Холмс)”, – говорив Марк Якобштейн, старший співробітник Loopt, якого інвестори попросили бути “нянею” Сема.
Вищезгаданий Y Combinator також попрощався з Семом через “недовіру”, стверджується в розслідуванні. Хоча керівники бізнес-акселератора кажуть, що його не звільнили, а попросили обрати між ними та OpenAI.
Керівники вищої ланки Microsoft, яка інвестувала близько $13 млрд в компанію і допомогла Альтману повернутися на посаду, описують його як людину, яка “спотворювала та порушувала угоди”. “Я думаю, що є невеликий, але реальний шанс, що його зрештою запам’ятають як шахрая рівня Берні Мейдоффа або Сема Бенкмана-Фріда”, – сказав один із босів Microsoft.
У звіті також згадують, що Сем нібито брехав урядовцям, коли шукав фінансування.
Журналісти також наголошують, що внутрішні дискусії в компанії відображають ширшу проблему — відсутність усталених механізмів контролю за розвитком надпотужних технологій. На думку критиків, навіть незначні управлінські помилки або непрозорі рішення можуть мати серйозні наслідки у світі, де штучний інтелект дедалі більше інтегрується у повсякденне життя.
Водночас розслідування не містить однозначних висновків щодо конкретних порушень, але підкреслює атмосферу недовіри, яка, за словами авторів, існувала у певні періоди всередині компанії. Сам Сем Альтман раніше неодноразово заявляв про необхідність відповідального розвитку штучного інтелекту та підтримував ідеї регулювання галузі.
Контекстом для цієї історії є безпрецедентний бум у сфері штучний інтелект, який уже суттєво впливає на світову економіку. OpenAI залишається одним із ключових гравців цього ринку, а її продукти активно використовуються у бізнесі, освіті та державному секторі.
Паралельно компанія намагається реагувати на виклики, пов’язані з автоматизацією. Напередодні було оприлюднено політичні пропозиції, спрямовані на зменшення негативного впливу ШІ на ринок праці, зокрема через програми перекваліфікації та підтримку працівників, які можуть втратити роботу через технологічні зміни.
Розслідування The New Yorker вже викликало широкий резонанс у технологічній спільноті та серед експертів. Частина аналітиків вважає його важливим сигналом про необхідність більшої прозорості у сфері розробки штучного інтелекту, тоді як інші закликають обережно ставитися до оцінок, зроблених на основі внутрішніх документів без повного контексту.