Увесь секрет правильних назв гральних карт криється в історії потрапляння їх в Україну. Гра прийшла до нас з Німеччини через Чехію й Польщу та масово поширилася у XVIII столітті, зокрема серед запорожців. Ми перейняли не лише німецький тип колоди, у якій, до речі, не було дам, а й найменування мастей.
♠️ – вино або списи – перша назва пов’язана з тим, що на давніх картах малювали щось подібне до виноградного листка; а друга витворилася, бо згодом почали схематично зображувати вістря списа.
♣️ – жир або хрести – перший варіант – це переклад німецького слова Eichein, тлумачення якого – жолудь;
або лексеми Eckem, тобто букове насіння, букові горішки. До речі, ще й досі носії карпатських говірок букове насіння називають “жир”. Другий варіант походить від німецького найменування Kreuz, тобто хрест.
♦️ – дзвінка або бубна – назва походить від слова від Schellen (дослівний переклад якого – бубонці, дзвіночки).
♥️ – черва – тут маємо відсилку до німецької лексеми Rot (червоне).
Дама не одразу потрапила в колоду до українців, а лише зі спалахом моди на все французьке і спершу іменувалася вишник. Причина в тому, що в німецькому варіанті гри було два валети (вишник і нижник), і коли один зник, а на його місце прийшло зображення красивої жінки, назва ще довго побутувала. Що цікаво: раніше наші предки даму іменували кралею або
кралькою. Тут відстежуємо вплив чеської мови, де krallka – це “королева”; у нас слово тлумачилося просто як “красуня”.
Сучасна назва валет прийшла аж у ХІХ столітті з французької, де valet – це паж, джура, слуга, та заступила народну – хлопець (від німецької лексеми Bube (хлопчина), Bauer (селянин)) та початкову – нижник.
Ще українська багата на варіанти назв карт, які б’ють інші: трумф, атут, козир. Трумф потрапив у нашу мову з французької через польське посередництво, є відсилка до тріумфу, карти, що тріумфує. Мода на все французьке також принесла варіант атут, що перекладається “проти всього”, себто ця карта може побити всі інші.
А от щодо слова козир є певні нюанси. Воно могло прийти з польської (kozyra, kozera, kozernik); також є поширеним у румунській і тюркській мовах; а можливо, є похідним від виразу «щит (з козячої шкіри)», «козяча шкура; плащ», маємо зв’язок з назвою тварини. Значення могло розвинутися через проміжну семантику – «те, що покриває (інші карти)».
Продовжуйте боротися за існування рідного слова і козиряйте своєю красивою українською!
Фото: Getty Images/КИЇВ24
Українські підлітки мають початковий рівень фінансової грамотності.
Італійський банк UniCredit заявив, що не може ухвалити остаточне рішення щодо поглинання Banco BPM через умови,…
У вівторок, 22 квітня 2025 року, вартість золота зросла до рекордних $3500 за унцію на…
У четвер, 24 квітня, парламентський Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики розгляне законопроєкт…
Журналістка, юристка, вдова українського журналіста грузинського походження Георгія Гонгадзе Мирослава Гонгадзе (раніше керівниця мовлення "Голосу…
Російські окупанти атакували Запоріжжя. Унаслідок удару в одному із районів міста виникла пожежа.