Categories: Без рубрики

Списи проти піки: як називати гральні карти українською

Увесь секрет правильних назв гральних карт криється в історії потрапляння їх в Україну. Гра прийшла до нас з Німеччини через Чехію й Польщу та масово поширилася у XVIII столітті, зокрема серед запорожців. Ми перейняли не лише німецький тип колоди, у якій, до речі, не було дам, а й найменування мастей.

♠️ – вино або списи – перша назва пов’язана з тим, що на давніх картах малювали щось подібне до виноградного листка; а друга витворилася, бо згодом почали схематично зображувати вістря списа.

♣️ – жир або хрести – перший варіант – це переклад німецького слова Eichein, тлумачення якого – жолудь;

або лексеми Eckem, тобто букове насіння, букові горішки. До речі, ще й досі носії карпатських говірок букове насіння називають “жир”. Другий варіант походить від німецького найменування Kreuz, тобто хрест.

♦️ – дзвінка або бубна – назва походить від слова від Schellen (дослівний переклад якого – бубонці, дзвіночки).

♥️ – черва – тут маємо відсилку до німецької лексеми Rot (червоне).

Дама не одразу потрапила в колоду до українців, а лише зі спалахом моди на все французьке і спершу іменувалася вишник. Причина в тому, що в німецькому варіанті гри було два валети (вишник і нижник), і коли один зник, а на його місце прийшло зображення красивої жінки, назва ще довго побутувала. Що цікаво: раніше наші предки даму іменували кралею або

кралькою. Тут відстежуємо вплив чеської мови, де krallka – це “королева”; у нас слово тлумачилося просто як “красуня”.

Сучасна назва валет прийшла аж у ХІХ столітті з французької, де valet – це паж, джура, слуга, та заступила народну – хлопець (від німецької лексеми Bube (хлопчина), Bauer (селянин)) та початкову – нижник.

Ще українська багата на варіанти назв карт, які б’ють інші: трумф, атут, козир. Трумф потрапив у нашу мову з французької через польське посередництво, є відсилка до тріумфу, карти, що тріумфує. Мода на все французьке також принесла варіант атут, що перекладається “проти всього”, себто ця карта може побити всі інші.

А от щодо слова козир є певні нюанси. Воно могло прийти з польської (kozyra, kozera, kozernik); також є поширеним у румунській і тюркській мовах; а можливо, є похідним від виразу «щит (з козячої шкіри)», «козяча шкура; плащ», маємо зв’язок з назвою тварини. Значення могло розвинутися через проміжну семантику – «те, що покриває (інші карти)».

Продовжуйте боротися за існування рідного слова і козиряйте своєю красивою українською!

Фото: Getty Images/КИЇВ24