«США не посилюють тиск на РФ, бо вірять у «мирні наміри» Путіна, Україна — ні». Головні тези Зеленського з інтерв’ю Le Monde

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Le Monde заявив, що між Україною та США є принципова різниця в оцінці намірів Росії: у Вашингтоні вважають, що Володимир Путін готовий завершити війну, тоді як Київ переконаний у протилежному і наполягає на посиленні тиску.

«Ми не бачимо від Росії щирого бажання закінчення війни… Сполучені Штати Америки вважають, що Путін хоче завершення війни. Тут у нас абсолютно різні погляди», — сказав Зеленський.

За його словами, Україна прагне якнайшвидшого завершення війни, однак вважає, що без додаткового тиску цього не досягти: «Ми знаємо, що Путін не хоче завершувати війну. Ми просимо про додатковий тиск, щоб він захотів. А Америка вважає, що він хоче, і для чого зайвий тиск».

Про санкції щодо РФ

Президент наголосив, що пом’якшення санкцій, зокрема щодо нафтового сектору РФ, напряму впливає на здатність Кремля продовжувати війну:

«Чому ми так сенситивно реагуємо на зняття санкцій? Тому що це гроші. А гроші — це не тільки танки. Ніхто танками вже не воює. Гроші — це дрони. Гроші — це люди. Люди — це контракти».

Він додав, що Росія зазнає значних втрат — близько 30–35 тисяч осіб щомісяця — і не встигає їх компенсувати: «Росія не встигає мобілізувати, підписувати контракти й точно не встигає навчати своїх людей».

При цьому, за словами Зеленського, Кремль поки уникає масштабної мобілізації і робить ставку на контрактників за великі гроші.

Окремо президент звернув увагу на фінансову ситуацію РФ:
«Дефіцит бюджету Російської Федерації збільшувався з року в рік… На кінець 2025 року — 83 мільярди, плюс 19 перенесли на 2026-й. Прогноз був близько 100 мільярдів доларів».

Водночас після послаблення санкцій доходи Росії знову зросли: «Зараз, після полегшення санкцій… їхні заробітки вимірюються мільярдами. Це точно не допомагає зменшенню інтенсивності бойових дій».

Про дефіцит в Україні

Зеленський підкреслив, що для України головною проблемою наразі є нестача фінансування: «Гроші — найбільш дефіцитна річ. Наша оборонна промисловість завантажена наполовину».

Через це Київ готовий не лише отримувати допомогу, а й продавати партнерам власні розробки: «Ті системи, які в нас у профіциті, ми готові продавати. І не тільки продавати — дамо експертизу. Дрони-перехоплювачі без нашої експертизи не працюють».

Президент також згадав про критичну важливість міжнародної фінансової підтримки, зокрема з боку ЄС: «Якщо ці кошти не будуть знайдені, українська армія буде недофінансована… Це ризик не тільки для України, а й для всієї європейської безпеки».

Він висловив сподівання, що європейські партнери знайдуть рішення і забезпечать необхідне фінансування. Наразі ж заплановані для Українит гроші віж ЄС – кредит у 90 мілярдів євро – заблоковані через позицію Угорщини.

Про ППО

Україна розширює співпрацю з країнами Близького Сходу. За словами президента, до Києва звернулися США та низка держав регіону: «Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ, Бахрейн, Йорданія, Кувейт. З кимось ми вже працюємо, наші команди на місці».

Українські фахівці допомагають оцінювати системи ППО та ділитися досвідом протидії масованим дроновим атакам: «Скільки б Patriot, THAAD не було — цього не вистачить. Потрібні сучасні перехоплювачі проти щільних дронових ударів».

Паралельно Київ веде переговори про взаємний обмін можливостями — зокрема, отримання ракет ППО від партнерів: «Ми хочемо, щоб ці країни дали нам можливість також посилюватися. У них є ракети, яких у нас дефіцит».