Делегації США та Росії зустрілися у вівторок, 18 лютого, в Ер-Ріяді для переговорів щодо війни в Україні. Ця подія викликала занепокоєння в Києві та серед його європейських союзників, які побоюються, що Дональд Трамп може погодитися на врегулювання російсько-української війни на умовах Володимира Путіна.
FILE: Bloomberg Best Of U.S. President Donald Trump 2017 - 2020: U.S. President Donald Trump, left, shakes hands with Vladimir Putin, Russia's President, during a news conference in Helsinki, Finland, on Monday, July 16, 2018. Our editors select the best archive images looking back at Trumps 4 year term from 2017 - 2020. Photographer: Chris Ratcliffe/Bloomberg via Getty Images
Про це пише Financial Times.
Переговори в столиці Саудівської Аравії стануть першою спробою на високому рівні покласти край повномасштабному вторгненню Росії з моменту його початку майже три роки тому. Попередні переговори зазнали краху через жорсткі вимоги Кремля.
Однак цього разу США, схоже, пішли на суттєві поступки ще до початку діалогу – зокрема, відмовилися від підтримки вступу України до НАТО та її прагнення відновити контроль над окупованими територіями.
Такі умови можуть лише посилити впевненість Путіна у власних позиціях. За словами Андрія Козирєва, колишнього міністра закордонних справ РФ, правитель Росії не демонстрував жодної готовності до компромісу у своїх геополітичних амбіціях.
“Для Путіна холодна війна та її цілі ніколи не закінчувалися: підірвати НАТО, розколоти США та Європу та підпорядкувати Східну Європу“, — зазначив Козирєв.
“Оскільки йому дають територіальні та стратегічні винагороди ще до переговорів, його заохочують завойовувати більше та обговорювати більш принизливі поступки, які він міг би отримати, посилюючи стару кремлівську мантру про слабкий демократичний Захід“.
Поєднання активізації Росії на фронті та прагнення Трампа якнайшвидше завершити російсько-українську війну викликає сумніви серед західних дипломатів щодо реальної зацікавленості Кремля у врегулюванні війни в Україні.
“Якщо угода передбачає надання Україні необмеженої гнучкості для озброєння та продовження тісної співпраці із Заходом, Путін неохоче погодиться на щось подібне“, — сказав колишній високопоставлений чиновник США.
Він також зазначив:
“Він боїться, що Україна просто стане сильнішою і наблизиться до Заходу, що позбавить Москву можливості розпочати нове вторгнення. Якщо Путін відчує впевненість, що він може домінувати над Україною або що Україна не зможе отримати підтримку від Заходу, тоді він може повернутися за більшим“.
З російської сторони на переговори прибули зовнішньополітичний радник Путіна Юрій Ушаков та міністр закордонних справ Сергій Лавров. США представлятимуть держсекретар Марко Рубіо, радник з національної безпеки Майк Волц та спецпредставник Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф. Також до Ер-Ріяда прибуде Кирило Дмитрієв, голова російського державного інвестиційного фонду.
Московський політолог Андрій Колесніков зазначив:
“Підхід Росії — це підхід угод, а не миротворців. Путін буде дуже радий розділити світ і сфери впливу з Трампом. Нова залізна завіса і холодна війна допоможуть йому тримати російське населення на короткому повідці без гарячої війни“.
Президент України Володимир Зеленський вже заявив, що не прийме жодних рішень, ухвалених без участі Києва: “Ми не можемо визнати будь-які домовленості про нас без нас”.
Катерина Шульман, науковий співробітник Євразійського центру Carnegie Russia в Берліні, вважає, що Путін може відмовитися від частини своїх вимог, якщо вдасться досягти перегляду міжнародного порядку безпеки.
Раніше Росія вже відмовлялася від своєї вимоги щодо “денацифікації” України під час переговорів на початку війни, хоча Путін знову висунув її у своїх умовах припинення вогню в червні минулого року.
“Він багато разів казав, що війна йде не за Україну, а за екзистенціальний суверенітет в очах Заходу“, — зазначила Шульман.
Вона додала:
“Якщо він зможе досить переконливо довести, що Росія змусила Захід нарешті усвідомити велич Росії, прийняти її назад до числа великих держав і скасувати санкції, то другорядні територіальні та практичні військові питання відходять на другий план“.
На Мюнхенській конференції з безпеки, що відбулася минулими вихідними, європейські дипломати висловили занепокоєння через швидкість, з якою адміністрація Трампа рухається до переговорів з Путіним, та через те, що Кремль матиме більшість важелів впливу.
Один із європейських дипломатів зазначив, що головна проблема полягає в тому, що “План А Путіна — це продовження боротьби, а не мирні переговори”.
Він додав:
“Ми знаємо, що Трамп хоче зупинити вбивства, він постійно це говорить. Але Путін радий повернутися до війни, якщо він не отримає те, чого хоче, і може продовжувати це затягувати“.
Хоча Путін публічно не коментував майбутні переговори, минулого тижня він заявив Трампу, що Росія хоче “врегулювати причини конфлікту”.
Як пояснив інший дипломат Європейського Союзу:
“Це означає, що він думає про весь східноєвропейський театр, американські бази, американські війська. Навіть турки стурбовані тим, що американці можуть домовитися про майбутнє НАТО“.
Керівник найбільшого військового підрядника Німеччини Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що європейські країни залишилися за “дитячим столом” у переговорах про майбутнє України через десятиліття недостатніх інвестицій в оборону.
Українська гімнастка Таїсія Онофрійчук після перемоги на етапі Кубку Світу з художньої гімнастики в Баку…
Після нещодавньої атаки російського дрона на об’єкт неподалік Чорнобильської АЕС Україна підписала угоду з ізраїльською біотехнологічною компанією Pluri. Це…
Пекін застерігає інші країни від укладання торговельних угод з Вашингтоном, які завдають шкоди Китаю, підкресливши,…
Україна може зіткнутися з необхідністю імпорту до 6,3 млрд кубометрів природного газу на опалювальний сезон…
Понад рік російська оборонна промисловість майже наполовину залежала від постачань хрому з Німеччини, який використовується…