Виставка була присвячена енергетичному терору Росії проти України, який розпочався з жовтня 2023 року й мав на меті підірвати “ментальну інфраструктуру” населення, деморалізувати його. Це стало викликом і для мистецької галузі, яке мало рефлексувати суспільні зміни.
“Коли придатні для існування площі скорочуються до «пунктів незламності», актуалізується мрія художника Федора Тетянича про автономний життєвий простір, біотехносферу, що може протистояти космічному холоду. З чіткої інженерної конструкції вона переосмислюється як певна соціальна організація. Кав’ярні, сусіди, друзі чи офіси, що підключили генератор і старлінк (чи ще якось розв’язали питання комунікацій), створюють утопічні інфраструктурні вузли. Під’єднання до «нескінченного тіла» комунікацій стало неминучою долею і для об’єктів мистецтва. Саме оприявненню їх стратегій, залежностей, слабкостей у способах співіснування з темрявою в часи тотальної невідомості й присвячено виставку”, — йдеться в описі проєкту.
Культурний журналіст Аведіс Аджян відзначив, що проєкт пропонував розмаїття сенсорних вражень, що виходили за межі візуальної площини, зокрема гудіння генераторів і запах газу. “Це нагадувало про українські міста, на які націлилися росіяни, але будь-хто з Гази, Лівану, Сирії чи будь-якої іншої охопленої військовими конфліктами частини світу міг би одразу впізнати ці символи і зіставити їх зі своєю реальністю. Війна також переорієнтувала інтерес флагманської культурної інституції на сучасне українське мистецтво як частину ширшого проекту деколонізації”, — наголосив він.