Тарас Чмут вважає, що фронт — сиплеться, і пояснив, чому замороження війни — дуже поганий сценарій для України

Про це Тарас Чмут розповів в інтерв’ю “Українській правді“.

Керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут вважає, що “заморожування” війни — дуже поганий сценарій для України. Україні важливо мати багато козирів, з якими можна заходити в переговори. Саме це – стратегічне завдання, яким зараз повинен займатися головнокомандувач ЗСУ.

“Як би нам важко не було, але треба дотискати. Тому що на другий день перемир’я ми почнемо сваритися: хто більше воював, хто більше возив і хто кому патріот, почнемо формувати політичні списки, рватися до влади. А Росія буде далі озброюватися. Пройде якийсь час, і вона знову нападе. І вона не повторить тих помилок, які були у 2022 році”, – зазначив він.

На його думку, наступного дня після можливого перемир’я Україна має почати готуватися до наступної війни: “І я дуже боюся, що ми не зробимо цього висновку, який ми мали б зробити у 2015 році. Ми виграли час і ми цим часом не скористалися. Росія виграла час і скористалася. Але припустилася кількох великих помилок. І ми пропетляли. Вона недооцінила наше суспільство, переоцінила себе”.

Чмут вірить у те, що у 2025 році може бути “зупинка” і запуск переговорного процесу. “Тому, що є сильна позиція Америки, є виснаження України, є якесь бажання Росії. Але, знову ж таки, умови для всіх різні. Для Америки це може бути “за будь-яку ціну”. Але ми не готові платити будь-яку ціну. І Росія може ще тягнути час. Тобто це така гра, де багато вхідних, кожна з яких впливає на кінцевий результат”, — пояснив він.

Говорячи про козирі для України під час можливих переговорів, Чмут згадав Курськ, Африку і тіньовий флот:

“Ти питав про козирі, з чим ми можемо заходити в переговори. От нам важливо їх мати багато. Саме це стратегічне завдання, а не якась посадка, не цим повинен головком займатися. Курськ — це стратегічна історія для країни. Африка – це стратегічна історія. Тіньовий флот – це стратегічна історія. Поки весь фокус уваги у нас на посадки і на окремі позиції, за втрату яких знімають комбригів — причому не найгірших, а, може, і найкращих подекуди  — нічого не буде”.

Перемога для України, за його словами, — це збереження української державності, незалежності та власного самостійного бачення подальшого розвитку шляху.

Для просування на східному фронті росіяни використовують тактику “просочування” малими групами, метр за метром витісняючи українських військових. Чмут зазначив, що росіяни масштабують свої сильні сторони, а Сили оборони не можуть розв’язати проблеми зі своїми слабкими сторонами.

“Росіяни закидують нас коригованими авіаційними бомбами. На жаль, немає очевидного вирішення цієї проблеми. Росіяни закидують піхотою, використовують тактику просочування, вони вдало використовують бронетехніку для масштабування цього просочування. Що мається на увазі? Малі групи піхоти, 3–5 людей і мінімум усього: одна рація, вода, автомат, без захисту. Задача – просто дійти до посадки або, наприклад, до населеного пункту і сховатися в підвалі десь, сидіти й нічого не робити. Когось знищуємо, а один – два доходять. Вони накопичуються, а потім в один момент починають наступ з двох боків – з тилу і по фронту. Десь ми відбиваємо, десь втрачаємо позиції, але повертаємося на них, а десь вимушені відступати. І так метр за метром, посадка за посадкою, село за селом росіяни витісняють нас”, — повідомив Чмут.

Щодо Донеччини, на запитання, наскільки серйозною є загроза того, що росіяни дійдуть до Дніпропетровської області, керівник фонду “Повернись живим” зазначив: “До кордону області залишилося від сили два десятки кілометрів (інтерв’ю записане 19 грудня – ред.)“.

Також Чмута запитали, чи є у ворога потенціал, щоб спробувати взяти під контроль такі міста, як Запоріжжя, Херсон, Дніпро та Харків? За словами голови фонду, наразі у ворога недостатньо ресурсів, аби захопити будь-яке з цих міст.

На шляху до Херсону є велика водна перешкода – річка Дніпро. В останні місяці активно йдуть розмови про підготовку їхнього можливого річкового десанту. Кринки – неоднозначна історія в цій війні. Але при цьому росіяни її добре вивчили і зробили висновок. З іншого боку, продовжує він, Херсон росіяни роблять безлюдним, знищуючи цивільну інфраструктуру, логістику, маршрутки, швидкі допомоги, просто кидаючи з “Мавіка” скиди на людей прямо на вулиці. Їхнє завдання – зробити мертве місто.

Щодо Запоріжжя, то Чмут пояснює, що місто перебуває під вогневим впливом, і росіяни до нього намагаються рухатися. “Це не є головний напрямок, хоча декілька місяців назад там ми очікували великі наступальні дії, це не секрет – там пів армії було. І росіяни всюди говорять, що вони хотіли б до нього дійти. Але це не так просто, як здається, тому що відстані все ж таки не малі. Але так само як і Херсон, під вогневим впливом вони роблять місто безлюдним”, – констатував Тарас Чмут.

Як зазначає Тарас Чмут, з Дніпром трохи краща ситуація, адже більша відстань. Але подібна історія. І те саме з Харковом. “Сьогодні потенціалу захопити якесь із цих чотирьох міст отак “з ходу” у росіян, очевидно, немає”, – запевняє Чмут.

При цьому він застерігає: хаос в управлінні військами здатний призвести до ситуації, коли ми можемо серйозно посипатися на фронті. Це будуть не посадки й кілометри, а бригадні райони оборони, десятки кілометрів одномоментно.