Ткаченко повідомив, що історико-архітектурний опорний план Києва затверджено: в чому суть документа, громадськості досі невідомо

«Його прийняття дозволяє не просто зафіксувати визначні об’єкти міста. Це протидія руйнуванню столиці забудовниками і великий крок до посилення відповідальності за такі випадки. Тепер дискусії про те, що можна будувати і де можна – будуть визначені в цьому історико-архітектурному опорному плані» — написав Ткаченко.

Зауважимо: деякі експерти з питань містобудування наголошують, що Мінкульт навмисне втаємничив процес ухвалення ІАОП. Як зауважує києвознавець Георгій Могильний, громадськості показали лише найперший проект документу, який одразу не витримав критики.

«У травні був офіційний анонс і онлайн-трансляція засідання, на якому проект відправили на доопрацювання із купою принципових зауважень. Доопрацьований проект ІАОП ніхто із громадськості в очі не бачив» — зазначає Могильний.

Також він наголошує, що в опорному плані від Мінкульту не визначені історичні ареали міста і режими їх використання. Без цього, за його словами, документ втрачає сенс. Могильний припускає, що ІОАП могли ухвалити лише для того, щоб за деякий час ухвалити також і новий Генплан столиці (закон передбачає наявність ІАОП у Генплані).

За словами віце-президента київської організації Національної спілки архітекторів України (НСАУ), архітектора Георгія Духовичного, ІАОП пропонує об’єктний принцип охорони історико-культурної спадщини, а не територіальний, як це передбачено законодавством. Згідно з ним, під охорону потрапляють окремі об’єкти культурної спадщини, а не цілісні історичні ареали і архітектурні ансамблі, в яких пам’ятники містобудування та архітектурні комплекси з’єднані з природним ландшафтом, зі збереженням просторових зв’язків між ними і фоновою історичною забудовою.

Як ми повідомляли, громадські обговорення нового проекту генерального плану Києва мали стартувати ще минулого року, але були відкладені через пандемію. Міський голова Кличко наполягав, що він має бути ухвалений у цьому році.