Трамп перетворив Овальний кабінет на арену політичного шоу, де принижують гостей — CNN

Про це пише CNN.

Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса став останньою жертвою нової політичної “гри на виживання” — жорстких та принизливих зустрічей у кабінеті Дональда Трампа. Цього разу Трамп звинуватив ПАР у “геноциді білих фермерів”, озвучуючи фейкові твердження, що вже давно спростовані експертами та урядами.

Рамафоса прибув у США разом із міністром сільського господарства, а також двома відомими південноафриканськими гольфістами — друзями Трампа. Але це не врятувало його від медійного приниження: Трамп продемонстрував відео з пропагандистськими матеріалами й заявив: “Смерть, смерть, смерть” — показуючи вирізки про вбивства африканерів. Сам Рамафоса намагався спокійно пояснити ситуацію, підкреслюючи, що більшість жертв насильства в ПАР — це темношкіре населення.

Овальний офіс у другій каденції Трампа став місцем для зйомок неформальних і часто принизливих політичних шоу. Президент і його віцепрезидент Джей Ді Венс розігрують сцени, спрямовані на мобілізацію ультраправої аудиторії — як це було під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, якого Трамп різко зганьбив за “нестачу вдячності”.

Багато лідерів вже навчилися, як діяти в цій новій реальності. Британський прем’єр Кір Стармер блискуче відповів на претензії Венса щодо свободи слова, а прем’єрка Італії Джорджія Мелоні навіть перейшла на англійську, аби точно донести меседж Трампу, при цьому повторюючи гасла в його стилі: “Зробімо Захід знову великим”.

Та не всі витримують випробування. Наприклад, король Йорданії Абдалла ІІ був вимушений слухати вимоги прийняти біженців із Гази — загрозу для стабільності його країни. А прем’єр Канади Марк Карні намагався переконати Трампа, що “Канада не продається”, на що почув: “Ніколи не кажи ніколи”.

Навіть Папа Римський Лев XIV поки що уникає цієї арени. Хоча його запросили до Білого дому, навряд чи понтифік готовий вступити в політичну клітку шоу Трампа.

Овальний офіс сьогодні — не місце для дипломатії, а телевізійна сцена, де сильні світу цього можуть бути використані як декорації в театрі “Америка передусім”. І для багатьох з них кожна секунда перед камерами — політичний ризик як удома, так і за кордоном.