Трамп вважає, що росія не несе відповідальності за вторгнення в Україну — The New York Times

Про це пише кореспондент та автор The New York Times Пітер Бейкер.

Навіть коли у вівторок американські і російські переговірники вперше сіли за стіл переговорів після повномасштабного вторгнення Москви в Україну майже три роки тому, Трамп дав зрозуміти, що готовий відмовитися від союзників Америки заради спільної справи з російським диктатором Владіміром Путіним.

“На думку Трампа, Росія не несе відповідальності за війну, яка спустошила її сусіда. Натомість він вважає, що Україна винна в тому, що Росія вторглася на її територію. Послухати, як пан Трамп говорив з журналістами у вівторок про конфлікт, означає почути версію реальності, яка була б невпізнанною на місцях в Україні і, безумовно, ніколи не була б почута від будь-якого іншого американського президента з обох партій. За словами пана Трампа, українські лідери винні у війні, оскільки не погодилися віддати території, і тому, на його думку, вони не заслуговують на місце за столом мирних переговорів, які він щойно ініціював з паном Путіним”, – пише автор.

«Ви ніколи не повинні були починати її, – сказав пан Трамп, звертаючись до українських лідерів, які, власне, їх і не починали. «Ви могли б домовитися».

Виступаючи у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, він продовжив: «У вас зараз є керівництво, яке дозволило продовжувати війну, яка ніколи не повинна була відбутися».

На противагу цьому, Трамп не промовив жодного слова докору на адресу Путіна або Росії, яка вперше вторглася в Україну в 2014 році, вела проти неї війну низької інтенсивності протягом усіх чотирьох років першого терміну Трампа, а потім вторглася в неї в 2022 році з метою захоплення всієї країни.

З часів закінчення Другої світової війни довга низка американських президентів розглядала спочатку Радянський Союз, а потім, після короткого та ілюзорного міжцарів’я, його наступницю Росію як силу, якої слід щонайменше остерігатися.

“Трамп дає зрозуміти, що розглядає її як партнера у майбутніх спільних підприємствах. Він чітко дає зрозуміти, що Сполучені Штати більше не будуть ізолювати Путіна за його неспровоковану агресію проти слабшого сусіда і вбивство сотень тисяч людей. Натомість пан Трамп, який завжди мав незрозумілу прихильність до пана Путіна, хоче знову прийняти Росію до міжнародного клубу і зробити її одним з головних друзів Америки”, – йдеться у публікації.

«Це ганебний розворот 80-річної американської зовнішньої політики», – сказала Корі Шейк, яка є директором досліджень зовнішньої та оборонної політики в Американському інституті підприємництва і була помічником з питань національної безпеки президента Джорджа Буша-молодшого.

«Протягом усієї холодної війни США відмовлялися легітимізувати радянське завоювання країн Балтії, і це давало надію людям, які боролися за свою свободу, – продовжила вона. «Зараз ми легітимізуємо агресію, щоб створити сфери впливу. Кожен американський президент за останні 80 років виступив би проти заяви президента Трампа».

В оточенні Трампа вважають, що цей поворот є необхідним виправленням багаторічної помилкової політики. Він і його союзники вважають вартість захисту Європи занадто високою, враховуючи інші потреби. Досягнення певної домовленості з Москвою, на їхню думку, дозволило б Сполученим Штатам повернути додому більше військ або переорієнтувати ресурси національної безпеки на Китай, який вони вважають «найбільшою загрозою», як висловився минулого місяця держсекретар Марко Рубіо.

Протягом останнього тижня розворот США, безумовно, був яскраво вираженим. Через кілька днів після того, як віце-президент Джей-Ді Венс розкритикував європейських союзників, заявивши, що «загроза зсередини» викликає більше занепокоєння, ніж Росія, Рубіо зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і говорив про «неймовірні можливості партнерства з росіянами», якби вони могли просто покласти край війні в Україні.

Жодного українського лідера не було в залі під час зустрічі в Ер-Ріяді, не кажучи вже про інших європейців, хоча після неї Рубіо зателефонував кільком міністрам закордонних справ, щоб поінформувати їх. Натомість, судячи з усього, це була зустріч двох великих держав, які ділили сфери домінування, сучасний Віденський конгрес або Ялтинська конференція.

Перший місяць свого другого терміну Трамп провів у жорсткій політиці щодо союзників, не лише не беручи участі в переговорах щодо України, але й погрожуючи тарифами, вимагаючи від них збільшення військових витрат і висуваючи претензії на частину їхніх територій. Його покровитель-мільярдер Ілон Маск публічно підтримав ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини».

«Наразі європейці вважають, що Трамп нормалізує відносини з Росією, водночас ставлячись до своїх союзників, європейців, як до таких, що не заслуговують на довіру», – сказав Ян Бреммер, президент міжнародної консалтингової компанії Eurasia Group. «Підтримка AfD, яку німецькі лідери вважають неонацистською партією, змушує Трампа виглядати противником найбільшої економіки Європи. Це надзвичайна зміна».

Під час передвиборчої кампанії Трамп пообіцяв, що зможе покласти край війні в Україні за 24 години, чого він не зробив, і фактично заявив, що принесе мир в Україну ще до своєї інавгурації, чого він також не зробив. Після майже 90-хвилинної телефонної розмови з Путіним минулого тижня Трамп доручив Рубіо та двом іншим радникам, Майклу Вальсу та Стіву Віткоффу, продовжити переговори.

Поступки, які запропонували Трамп і його команда, звучать як список бажань Кремля: Росія збереже всю українську територію, яку вона незаконно захопила силою. Сполучені Штати не нададуть Україні гарантій безпеки, а тим більше не приймуть її до НАТО. Санкції будуть зняті. Президент навіть запропонував повернути Росію до G7  після того, як вона була виключена з неї за вторгнення в Україну в 2014 році.

Від чого Путіну доведеться відмовитися заради угоди? Йому доведеться припинити вбивати українців, поки він буде святкувати свою перемогу. Трамп не виділив інші поступки, на яких він наполягатиме. Він також не сказав, як можна довіряти Путіну в дотриманні угоди, враховуючи, що він порушив пакт 1994 року, який гарантував суверенітет України, і дві угоди про припинення вогню, укладені в Мінську у 2014 і 2015 роках.

Очевидна віра Трампа у свою здатність укласти угоду з Путіним ставить у глухий кут ветеранів національної безпеки, які мали справу з Росією протягом багатьох років.

«Ми повинні говорити з ними так само, як ми говорили з радянськими лідерами під час холодної війни», – сказала Селеста А. Валландер, яка займалася питаннями Росії та України на посаді помічника міністра оборони за часів президента Джозефа Р. Байдена-молодшого, – “тобто ви їм не довіряєте”.

«Коли ви ведете переговори, – продовжила вона, – ви робите це з припущенням, що вони їх порушать. Ви намагаєтеся знайти інтереси, що перетинаються, але визнайте, що наші інтереси фундаментально конфліктують, і ми намагаємося керувати небезпечним супротивником, а не стати кращими друзями».

Спілкуючись з журналістами у вівторок, Трамп висловився так, ніби він дійсно вважає Росію другом, але не Україну. «Росія хоче щось зробити, – сказав він. «Вони хочуть зупинити дике варварство».

Трамп висловив занепокоєння вбивствами і руйнуваннями, спричиненими тим, що він назвав «безглуздою війною», порівнявши сцени з фронту з битвою при Геттісберзі з «частинами тіл, розкиданими по всьому полю». Він сказав, що Україну «стирають з лиця землі», і війна повинна закінчитися. Але він не сказав, хто саме знищує Україну, давши зрозуміти, що звинувачує в цьому її власних лідерів і відкинувши їхні наполягання на участі в будь-яких переговорах.

«Я чув, що вони засмучені тим, що не мають місця, – сказав пан Трамп. «Ну, вони мали місце протягом трьох років. І задовго до цього. Це можна було б вирішити дуже легко. Навіть недосвідчений переговірник міг би вирішити це багато років тому без, я думаю, без втрати великої кількості землі, дуже малої кількості землі. Без втрат людських життів. І без втрати міст, які просто лежать в руїнах».

Він повторив своє твердження, що вторгнення не відбулося б, якби він був президентом, ігноруючи той факт, що спонсоровані Росією сили вели війну всередині України всі чотири роки його першого терміну. «Я міг би укласти угоду для України, яка б віддала їм майже всю землю», – сказав він, не пояснивши, чому він не намагався вести переговори про мир, коли був на посаді президента.

Як це часто буває, Трамп приправив свої коментарі численними неправдивими твердженнями. Зокрема, він заявив, що Сполучені Штати надали Україні втричі більше допомоги з початку війни, ніж Європа. Насправді, за даними Кільського інституту світової економіки, Європа виділила 138 мільярдів доларів порівняно зі 119 мільярдами доларів від Сполучених Штатів.

Він також принижував президента України Володимира Зеленського, неодноразово заявляючи, що «його рейтинг впав на 4%». Дійсно, рейтинг пана Зеленського впав зі своїх колишніх стратосферних висот, але лише до близько 50% – не так вже й сильно відрізняється від рейтингу пана Трампа.

Трамп також погодився з російською тезою про те, що Україна повинна провести нові вибори, щоб відігравати певну роль у переговорах.

«Так, я б сказав, що коли вони хочуть сісти за стіл переговорів, можна сказати, що народ повинен – хіба народ України не повинен сказати, мовляв, знаєте, у нас вже давно не було виборів?», – сказав він. «Це не російська ідея. Це те, що виходить від мене, а також від багатьох інших країн».

З яких саме країн, він не сказав. Не сказав він нічого і про необхідність виборів у Росії, де будь-яке голосування контролюється Кремлем і його союзниками.

“Зауваження  Трампа не були написані за сценарієм і прозвучали у відповідь на запитання журналістів. Але вони відобразили те, як він бачить ситуацію, і передбачили наступні кілька місяців. Вони також прокотилися новими шоковими хвилями по Європі, яка починає усвідомлювати той факт, що її головний союзник у новій холодній війні більше не бачить себе таким”, – наголошує автор.

«Це одні з найганебніших коментарів, виголошених президентом за все моє життя», – написав в Інтернеті Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ у Лондоні. «Трамп стає на бік агресора, звинувачуючи жертву. У Кремлі, мабуть, стрибають від радості».