Трамп заявив, що суд нібито визнав, що газети NYT і WP брехали про втручання РФ у вибори в США в 2016 році. Що відбулось насправді

Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

«ТЕРМІНОВО! Унаслідок великої перемоги в нашому потужному судовому процесі проти Ради з присудження Пулітцерівської премії у зв’язку з незаконним і наклепницьким «присудженням» їхньої колись вельми шанованої «премії» фальшивим, зловмисним матеріалам про містифікацію «росія, росія, росія», підготовленим провальною газетою «New York Times» і газетою «Washington Сompost», апеляційний суд Флориди рішуче відкинув корупційну спробу відповідачів зупинити розгляд справи. Вони отримали Пулітцерівську премію за абсолютно невірні репортажі про «росію, росію, росію». Тепер вони визнають, що це була афера, її ніколи не було, а їхній репортаж був абсолютно невірним, фактично прямо протилежним до ІСТИНИ. Їм доведеться повернути свою «нагороду». Вони були нагороджені за неправдиві репортажі, а ми не можемо дозволити цьому статися в Сполучених Штатах Америки. Ми змусимо фальшиві новинні ЗМІ відповісти за їхню брехню американському народу, і ми разом зможемо зробити АМЕРИКУ ВЕЛИКОЮ!», — написав Трамп.

Насправді ж “велика перемога” Трампа полягає лише у тому, що Четвертий окружний апеляційний суд у штаті Флорида відхилив спробу Ради Пулітцерівської премії призупинити розгляд справи до завершення поточного терміну повноважень лідера MAGA, повідомляє Law & Crime. У семисторінковому висновку зазначається, що комісія не змогла довести жодних «конституційних конфліктів», які б вимагали відстрочки, тому розгляд справи триватиме далі.

Наразі немає фактичного визнання того, що матеріали газет про втручання Росії у вибори містили наклепницьку інформацію, наголошує юридичне видання.

Нагадаємо, про російське втручання у президентські вибори США 2016 року йдеться у звітах спеціального прокурора Роберта Мюллера.

Згідно з ними російські хакери, пов’язані з ГРУ (Головне розвідувальне управління РФ), зламали сервери Демократичного національного комітету (DNC) та особисту електронну пошту Джона Подести, глави передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон, а викрадені дані (електронні листи, документи) були опубліковані через платформи, такі як WikiLeaks, DCLeaks та Guccifer 2.0, щоб завдати шкоди репутації Клінтон і вплинути на громадську думку.

Також Росія організувала масштабну операцію з дезінформації через соціальні мережі (Facebook, Twitter, YouTube). Агентство інтернет-досліджень (IRA), базоване в Санкт-Петербурзі, створювало фейкові акаунти та групи, які поширювали поляризуючий контент. За даними розвідки США, IRA витратила мільйони доларів на рекламу, спрямовану на розпалювання соціальних конфліктів, зокрема щодо расових питань, імміграції та прав на зброю. Ці кампанії охопили мільйони американських користувачів.

Згідно зі звітом Мюллера та оцінками розвідки, Росія мала на меті, підірвати довіру до демократичного процесу в США, послабити позиції Гілларі Клінтон, яку вважали менш сприятливою для інтересів РФ, підтримати Дональда Трампа, чия риторика вважалася більш вигідною для Кремля. Однак звіт Мюллера не знайшов достатніх доказів прямої змови між кампанією Трампа та російським урядом.

Водночас розслідування виявило численні контакти між представниками кампанії Трампа та особами, пов’язаними з Росією, зокрема зустріч у Trump Tower у червні 2016 року між Дональдом Трампом-молодшим, Полом Манафортом, Джаредом Кушнером і російською юристкою Наталією Весельницькою. Метою зустрічі було отримання компромату на Клінтон.

Пол Манафорт, екскерівник кампанії Трампа, передавав внутрішні дані кампанії російському агенту Костянтину Килимнику, що викликало підозри, але не було кваліфіковано як злочинна змова.

У 2017 році США запровадили санкції проти Росії за втручання у вибори, включаючи вислання дипломатів і обмеження для російських організацій.

Розслідування Мюллера призвело до звинувачень проти 34 осіб, включно з 12 співробітниками ГРУ та представниками IRA. Жоден із російських громадян не постав перед судом через відсутність екстрадиції.

У рамках розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера Манафорта звинуватили у 2017 році за кількома пунктами, зокрема:

• Відмивання грошей (понад $18 млн, отриманих від роботи на проросійські політичні сили в Україні, зокрема Партію регіонів і Віктора Януковича).
• Ухилення від сплати податків.
• Банківське шахрайство.
• Порушення закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA) через приховування лобістської діяльності для України (в часи Януковича).
• Надання неправдивих свідчень і спроба впливу на свідків

В суді у Вашингтоні він визнав себе винним за двома пунктами (змова проти США та вплив на свідків) у рамках угоди про співпрацю з прокурорами.

Однак Манафорт порушив угоду про співпрацю, надаючи неправдиву інформацію слідству, зокрема щодо своїх контактів із Костянтином Килимником, пов’язаним із російською розвідкою.

У березні 2019 року Манафорта засудили до загалом 7,5 років ув’язнення: 47 місяців у справі у Вірджинії і 43 місяці у справі у Вашингтоні.

Манафорт відбував покарання у федеральній в’язниці, але в травні 2020 року його перевели під домашній арешт через пандемію COVID-19 і проблеми зі здоров’ям.

У грудні 2020 року президент Дональд Трамп помилував Манафорта, скасувавши його вирок.

Платформи соціальних мереж посилили заходи проти дезінформації, видаливши тисячі фейкових акаунтів, пов’язаних із Росією.

Питання, наскільки втручання вплинуло на результат виборів, залишається дискусійним. Звіт Мюллера не робить висновків про прямий вплив на голосування, але зазначає, що російські дії були спрямовані на зміну громадської думки.