Зростання цін на енергоносії через війну на Близькому Сході може завдати значних збитків економіці Європейського Союзу. Через залежність від нафти й газу з регіону ЄС є «найбільш вразливою великою економікою» до наслідків ситуації в Ірані
Про це пише Bloomberg.
За оцінками агентства, найближчі чотири тижні стануть визначальними для європейської економіки — чи зіткнеться вона з новою кризою, чи обмежиться тимчасовими труднощами на тлі ударів Дональда Трампа по Ірану. Затяжна війна може звести нанівець зростання ВВП Євросоюзу та знову розпалити інфляцію, яку намагався стримати Європейський центральний банк.
Економісти Bloomberg Economics Антоніо Баррозу та Сімона Делле К’яє вважають, що у разі короткочасного конфлікту й нетривалого зростання цін шкода буде обмеженою. Однак якщо війна затягнеться і нафтові та газові котирування залишатимуться високими, урядам доведеться витрачати більше коштів на захист населення від зростання вартості життя, що посилить політичний тиск на чинних лідерів.
Згідно з моделлю Bloomberg, сценарій «нафта по $80» зменшить зростання ВВП на 0,2–0,3 відсоткового пункта, а «нафта по $100» — на 0,6–0,9 відсоткового пункта.
У Morgan Stanley підрахували, що стале підвищення ціни на нафту на 10 доларів за барель збільшує інфляцію в єврозоні на 0,4 відсоткового пункта, водночас економічне зростання скорочується на 0,15 відсоткового пункта.
Наразі ЄЦБ прогнозує зростання економіки у 2026 році на рівні 1,2%. Після загострення кризи навколо Ірану трейдери почали закладати 25% імовірності підвищення ключової ставки на 0,25 відсоткового пункта до кінця року. Згодом, за оцінками ринку, імовірність такого кроку зросла до 50%.
Попри стрибок цін на нафту понад 80 доларів за барель у понеділок, головний економіст Berenberg Хольгер Шмідінг заявив, що продовжує виходити з базового сценарію середньої ціни Brent у межах 65–70 доларів, назвавши поточне зростання, ймовірно, «короткостроковим стрибком».
Представник ЄЦБ П’єр Вунш зазначив, що навіть у разі удару по економіці стрибок цін на сировину матиме насамперед інфляційний ефект. Водночас представники регулятора Франсуа Віллеруа де Гальо та Янніс Стурнарас закликали не робити передчасних висновків.
«Було б помилкою поспішати з прогнозами щодо можливих змін процентних ставок уже сьогодні. Ми не ухвалюватимемо рішення, спираючись виключно на поточні ціни на енергоносії», – заявив Віллеруа.
Політики також уважно стежать за цінами на газ у Європі, які зросли більш ніж на 60% із п’ятниці після зупинки виробництва на найбільшому у світі експортному об’єкті Катару через іранські атаки.
Більшість експертів наразі не вважають зростання нафтових котирувань довготривалим. «Інвестори діють обережно та роблять ставку на відносно короткий конфлікт», – зазначив Тобіас Бассе з NordLB. Він додав, що німецький фондовий індекс DAX, який перебуває поблизу 24 100 пунктів, «залишається зосередженим на психологічно важливій позначці 25 000 пунктів».
Схожої думки дотримується інвестиційна компанія BlackRock. «Ринки та клієнти, з якими ми спілкуємося, сприймають це як шок волатильності, а не як шок пропозиції, і між цими двома явищами є важлива різниця. Загалом причин для інфляційного шоку ще немає», – заявив керівник інвестиційної стратегії EMEA Карім Шедід.
Пам’ятник російському письменнику Михайлу Булгакову, який нині демонтували на Андріївському узвозі в Києві, передали на…
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області ухвалила рішення про дисциплінарну відповідальність адвоката Олексія Шевчука та зупинила…
Попри багаторічні дискусії про можливість проведення виборів через застосунок "Дія", у Міністерстві цифрової трансформації запевняють,…
26 травня під час першої за багато років зустрічі президента Володимира Зеленського та його попередника…
Поліцейські повідомили про підозру військовослужбовцю, який в Фастівському районі на Київщині застрелив жінку і військового,…
7 червня у Києві на ВДНГ пройде щорічний благодійний забіг Go to the Future 2026…