Про це повідомляє DPA.
З січня у Берліні почне роботу «Спільний центр захисту від безпілотників» (GDAZ), який координуватиме боротьбу з незаконними дронами та реагування на пов’язані загрози.
Новий центр розмістили у штаб-квартирі Федеральної поліції. У межах GDAZ представники правоохоронних органів, Бундесверу та розвідувальних служб обмінюватимуться інформацією й координуватимуть оперативні дії. Організаційну модель центру запозичили у Спільного антитерористичного центру, який працює за принципом «єдиного вікна» для ухвалення швидких рішень у кризових ситуаціях.
Основним завданням GDAZ стане виявлення, відстеження та нейтралізація безпілотників ще до того, як вони зможуть завдати шкоди. Необхідність створення центру пов’язують із різким зростанням кількості дронів, зафіксованих поблизу аеропортів, військових об’єктів та енергетичної інфраструктури після початку повномасштабної агресії Росії проти України.
Міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт заявив, що німецька влада «переважно виходить з того, що ці безпілотники контролюються ворожими державами».
На рівні федеральних і земельних міністрів внутрішніх справ уже погодили, що поліція не може самостійно протидіяти великим військовим дронам — це зона відповідальності Бундесверу. У зв’язку з цим уряд підтримав реформу Закону про безпеку повітряного простору, яку наразі розглядає Бундестаг. Документ має чітко визначити умови залучення армії для допомоги поліції та дозволити не лише відводити, а й збивати дрони у разі реальної загрози.
Міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Геррманн наголосив, що реагувати потрібно вже зараз, адже технології безпілотників змінюються надзвичайно швидко.
На практиці це передбачає створення нового підрозділу Федеральної поліції з протидії БПЛА чисельністю до 130 фахівців. Він працюватиме в аеропортах, столиці та поблизу критичних об’єктів по всій країні. Для реагування планують використовувати системи глушіння на базі штучного інтелекту та автоматизовані дрони-перехоплювачі.
У німецькому уряді визнають, що в умовах гібридної війни межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою дедалі більше стирається, а дрони й кібератаки стають її буденною складовою. Саме тому GDAZ має об’єднати цивільні та військові можливості федеральної влади й земель.
Тим часом у Німеччині розпочаті дискусії щодо можливого відновлення призову та шляхів подолання дефіциту військових кадрів.
Зазначимо, що Німеччина планує спрямувати на оборону 650 млрд євро на період 2025–2030 років.
Додамо, що Україна і Німеччина підписали нові оборонні домовленості на понад 1,2 млрд євро за підсумками історичного засідання у форматі «Рамштайн». Також погоджено, що Німеччина профінансує 200 українських САУ «Богдана» та закупівлю дронів.