У Чехії готують свою версію закону про “іноагентів” за прикладом Росії, Грузії та Угорщини

Про це повідомляє Ceske Noviny.

У своїй програмній заяві уряд обіцяє створити публічний реєстр субсидій для некомерційних організацій з державних бюджетів. “Для організацій, які здійснюють політичну діяльність і фінансуються з-за кордону, ми введемо обов’язок прозоро вказувати цей факт”, – йдеться в документі. Наразі група законодавців готує як парламентський законопроєкт положення про реєстрацію іноземних зв’язків.

Документ має зосередитися на діяльності, що здійснюється, наприклад, у публічній, політичній, медійній, освітній або академічній сфері, яка може впливати на громадську думку та дискусії. Він передбачає реєстрацію фізичних та юридичних осіб.

Він визначає іноземні зв’язки як дії на користь іноземного суб’єкта, а також здійснення консультативної, аналітичної, комунікаційної, медійної або освітньої діяльності у зв’язку з іноземним суб’єктом. Закон не повинен застосовуватися до засобів масової інформації, якщо вони створені відповідно до правового порядку Чеської Республіки і їх “публічна діяльність фінансується за рахунок звичайної комерційної діяльності, що здійснюється за нормальних ринкових умов”.

Представники некомерційних організацій, що підтримують права людини, переслідуваних, нужденних або рівні можливості, критикують цю пропозицію.

“Ми сприймаємо новий закон про реєстрацію суб’єктів з іноземними зв’язками як ще одну спробу держави обмежити та ускладнити роботу неурядового сектору, натхненну сумнозвісним російським законом. З метою дискредитації та навішування ярликів на неурядові організації в очах громадськості”, – сказала Люсі Лаштікова, директор Amnesty International Чехія.

People in Need співпрацює з партнерами в більш ніж 30 країнах, а також використовує європейські гранти. “Ми автоматично підпадаємо під дію цього закону. На практиці це означало б обов’язкову реєстрацію, постійну звітність та оприлюднення списку співробітників і їхніх посадових інструкцій – даних, які безпосередньо загрожують безпеці наших колег у таких країнах, як Росія, Білорусь чи Афганістан”, – сказав речник організації Томаш Урбан.

У версії пропозиції, доступній ČTK, згадується, що низка демократичних держав має подібні механізми реєстрації іноземних зв’язків. Згадуються США, Ізраїль та Австралія. “Запропонований закон не наслідує ці іноземні практики, приймаючи конкретну модель, а відображає загальний демократичний стандарт прозорості, адаптований до конституційного ладу Чеської Республіки”, – йдеться в документі.

Подібне регулювання застосовується в Росії. У грудні минулого року Конституційний суд Словаччини скасував подібну норму, заявивши, що вона стигматизує організації без доведення загрози лише тому, що вони мають іноземних партнерів. Угорський закон був скасований Судом ЄС.

Голова партії “Мери та незалежні” (STAN) Віт Ракушан заявив, що прем’єр Андрей Бабіш не може серйозно ставитися до підготовки такого закону. “Будь ласка, наведіть лад у своєму уряді і припиніть копіювати закони Путіна!”, – заявив колишній міністр внутрішніх справ.

За словами голови партії “Пірати” Зденека Гржиба, закон може дозволити утиски правозахисних організацій, а також наукових та освітніх установ через нечітке визначення іноземного впливу. Колишній міністр закордонних справ Ян Ліпавський заявив, що закон є “божевільним і імпульсивним” і, зрештою, спробою ліквідувати некомерційні організації.

Нагадаємо, торік Венеційська комісія опублікувала критичний висновок щодо ухвалених Грузією законів, що запроваджують додаткові вимоги до громадських організацій за отримання західного фінансування на свою діяльність, та рекомендувала відкликати ці нововведення.

В Єврокомісії жорстко розкритикували ухвалений у Грузії проєкт про реєстрацію “іноагентів” і наголосили, що це несумісно з євроінтеграцією країни, яка де-факто вже зупинилася.