У Казахстані провели референдум щодо змін до конституції, які посилюють владу президента

Про це повідомляє казахстанське видання Inform Biuro.

Результати референдуму мають оприлюднити не більше ніж за 12 годин з моменту його початку. Підсумкові результати референдуму Центральна комісія має підвести не пізніше ніж сім днів з дня голосування – до 21 березня 2026 року. Після цього їх буде офіційно опубліковано

За даними Радіо Свобода, референдум щодо змін до конституції Казахстану провели через місяць після публікації самого проєкту, а саме 12 лютого. Саму конституцію написали за 22 дні.

Проєкт конституції Казахстану запроваджує значні політичні зміни, зокрема заміну двопалатного парламенту однопалатним законодавчим органом, скасування самовисування депутатів та створення нового дорадчого органу – Народної ради – з повноваженнями законодавчої ініціативи.

Президент Казахстану отримає повноваження призначати ключових посадовців без схвалення парламенту. Також президенту дозволять видавати укази, що мають силу закону, у разі розпуску парламенту. Виконавча влада отримає повноваження призначати суддів.

“За своєю суттю, це нова конституція. Будь-які зміни повинні відображати волю наших громадян“, — коментував зміни до конституції президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.

Російська мова не втратить офіційного статусу у країні. Її продовжать використовувати “разом з” казахською мовою в державних органах.

Правозахисники розкритикували зміни до конституції Казахстану, особливо положення про посилення повноважень президента країни.

“Проєкт нової Конституції Казахстану відображає те, що ми спостерігаємо протягом останніх років – руйнування міжнародних стандартів у сфері прав людини та основоположних принципів права в країні“, – сказала Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

Також правозахисні організації звернули увагу на подібність між змінами до конституції Казахстану та змінами до конституції, прийнятими у Росії у 2020 році. У Росії теж проводили референдум для запровадження змін до конституції.

Так, проєкт конституції Казахстану, як і зміни до конституції в Росії, надає Конституційному Суду країни повноваження скасовувати виконання рішень міжнародних органів з прав людини, які “не відповідають Конституції”, тим самим підриваючи міжнародні зобов’язання країни у сфері прав людини.

У новому проєкті конституції Казахстану передбачено, що неурядові організації повинні забезпечити повну відкритість інформації про фінансові операції, пов’язані з іноземним фінансуванням.

“Такі положення надто нагадують репресивне законодавство про “іноземних агентів” і можуть бути використані для перешкоджання роботі НУО, повторюючи приклади Росії, Киргизстану та Грузії“, — заявила Марі Стразерс.